ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019року
м. Київ
Справа № 363/2424/15-ц
Провадження № 14-34цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Вишгородська міська рада Київської області (далі - Вишгородська міськрада), Вишгородська районна рада Київської області (далі - Вишгородська райрада), Фонд комунального майна Вишгородського районуКиївської області (далі - Фонд комунального майна), Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (далі - КПВишгородської міськради), Вишгородське районне комунальне підприємство "Вишгородтепломережа" (далі - Вишгородське РКП "Вишгородтепломережа"),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 квітня 2016 року в складі колегії суддів Антоненко В. І., Кулішенка Ю. М., Поліщука М. А.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міськради, Вишгородської райради, Фонду комунального майна, КП Вишгородської міськради, Вишгородського РКП "Вишгородтепломережа"про визнання незаконними рішень, витребування майна із чужого незаконного володіння та зобовʼязання вчинити дії і
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вишгородської міськради, Вишгородської райради, у якому просив визнати незаконними: рішення виконавчого комітету Вишгородської міськради від 31 липня 2003 року № 341 "Про прийняття у комунальну власність міста та передачу на баланс експлуатуючим організаціям мереж в будинку по АДРЕСА_1 " (далі - рішення Вишгородської міськради № 341), рішення Вишгородської міськради від 29 вересня 2011 року № 6/7 "Про передачу до спільної комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода" (далі - рішення Вишгородської міськради № 6/7) з моменту їх прийняття, рішення Вишгородської райради від 02 вересня 2011 року № 130-10-VI "Про погодження прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району обʼєктів майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода" (далі - рішення Вишгородської райради № 130-10-VI) та витребувати це майно; зобовʼязати вчинити дії.
Вимоги мотивував тим, що 03 вересня 2002 року між ним та Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат № 4" (далі - ВАТ "Домобудівний комбінат № 4") в особі Акціонерного комерційного банку "Аркада" (далі - АКБ "Аркада") укладено інвестиційний контракт № 34929, за яким останній зобов`язався своїми силами і засобами, за рахунок коштів довірителя, збудувати і передати довірителю конкретну квартиру (об`єкт інвестування), а довіритель зобов`язався забезпечити відповідне інвестування та прийняти його у свою власність.
Вказував, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 вересня 2003 року йому належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 . У цьому будинку всі 162 квартири належать власникам на підставі отриманих ними свідоцтв про право власності. Частка загальнодержавної чи комунальної власності у балансовій вартості будинку відсутня.
На його думку, Вишгородською міськрадою незаконно відчужено право спільної сумісної власності власників багатоповерхівки та передано до комунальної власності міста будинок, а до комунальної власності району - дахову котельню.
Так, рішенням Вишгородської міськради № 341 від 31 липня 2003 року вирішено прийняти безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода вказаний житловий будинок.
02 вересня 2011 року Вишгородська райрада рішенням № 130-10-VІ погодила прийняття до спільної комунальної власності об`єктів майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода.
29 вересня 2011 року Вишгородська міськрада рішенням № 6/7 передала безоплатно з комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода у спільну комунальну власність територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району об`єкт нерухомого майна - дахову котельню, яка розташована на житловому будинку на АДРЕСА_1 .
Згідно з актом приймання-передачі від 14 жовтня 2011 року КП Вишгородської міськради передало, а Вишгородське РКП "Вишгородтепломережа" прийняло дахову котельню у АДРЕСА_1. Вважав, що відбулось протизаконне відчуження дахової котельні на користь Вишгородського РКП "Вишгородтепломережа".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року до участі у справі залучено співвідповідачів: Фонд комунального майна, КП Вишгородської міськради, Вишгородське РКП "Вишгородтепломережа" (т. 1, а. с. 68 - 69).
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2016 року позов задоволено частково: визнано незаконними рішення Вишгородської міськради № 341 та № 6/7, рішення Вишгородської райради № 130-10-VІ.
Суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги є доведеними, а правовідносини, які виникли між сторонами, є цивільно-правовими.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 квітня 2016 року апеляційну скаргу РКП "Вишгородтепломережа" задоволено частково: рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2016 року скасовано у частині визнання незаконними рішень Вишгородської міськради № 341, № 6/7 та рішення Вишгородської райради № 130-10-VІ, закрито в цій частині провадження у справі. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень, апеляційний суд керувався тим, що спір виник із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Тобто ухвала апеляційного суду відповідно до положень статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підлягає перегляду у частині закриття провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що цей позов слід розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини стосуються захисту цивільного права - спільної власності.
Позиція інших учасників справи
РКП "Вишгородтепломережа" подано відзив, у якому підприємство вважає, що ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі, ухвалою від 20 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Суди установили, що 03 вересня 2002 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Домобудівний комбінат № 4" в особі АКБ "Аркада" укладено інвестиційний контракт № 34929, за яким останній зобов`язався своїми силами і засобами, за рахунок коштів довірителя, збудувати і передати довірителю конкретну квартиру (об`єкт інвестування), а довіритель зобов`язався забезпечити відповідне інвестування та прийняти його у свою власність.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 вересня 2003 року позивачу належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .
Власником будинку був забудовник, у цьому випадку ВАТ "Домобудівний комбінат № 4" (т. 1, а. с. 9 - 13).
Рішенням Вишгородської міськради № 341 вирішено прийняти безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода вказаний житловий будинок.
Вишгородська міськрада рішенням № 6/7 передала безоплатно з комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода у спільну комунальну власність територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району об`єкт нерухомого майна - дахову котельню, яка розташована на житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вишгородська райрада рішенням № 130-10-VI погодила прийняття до спільної комунальної власності об`єктів майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода.
Згідно з актом приймання-передачі від 14 жовтня 2011 року КП Вишгородської міськради передало, а Вишгородське РКП "Вишгородтепломережа" прийняло дахову котельню у АДРЕСА_1.
Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 15 ЦПК України (у вказаній редакції): суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Аналогічну норму закріплено й у частині першій статті 19 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року).