П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 469/1346/18
Провадження № 14-185цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська ОДА) на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2018 року (у складі судді Гапоненко Н. О.) та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року (у складі колегії суддів Царюк Л. М., Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В.) у цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області до Березанської районної державної адміністрації (далі - Березанська РДА), приватного підприємця ОСОБА_10, ОСОБА_6, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метроном" (далі - ТОВ "Метроном"), ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" (далі - Очаківське ЛМГ), Миколаївська ОДА, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся з позовом до Березанської РДА, приватного підприємця ОСОБА_10, ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договору купівлі-продажу й державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.
Перший заступник прокурора Миколаївської області зазначав, що Березанською РДА порушено вимоги законодавства при наданні в оренду ТОВ "Метроном" та подальшому продажу приватному підприємцю ОСОБА_10 земельної ділянки державного лісового фонду, яка знаходиться у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та відповідно до законодавства не може передаватися у приватну власність.
Позивач просив:
визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської РДА від 06 вересня 2004 року № 833, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду на 49 років ТОВ "Метроном" земельну ділянку площею 1,06 га із земель Очаківського державного лісомисливського господарства, з яких: болото низинне - 0,42 га, піски - 0,54 га та землі змішаного використання - 0,10 га, в зоні відпочинку Коблеве Березанського району Миколаївської області;
визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської РДА від 07 лютого 2005 року № 102, яким продано приватному підприємцю ОСОБА_10 земельну ділянку площею 1,06 га для рекреаційного використання під розміщення кемпінгу в зоні відпочинку Коблеве, в межах території Коблівської сільської ради Березанського району;
визнати недійсним укладений Березанською РДА та приватним підприємцем ОСОБА_10 договір купівлі-продажу від 10 лютого 2005 року, який посвідчено нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюком О. Б., про що у реєстрі вчинено запис № 216;
визнати недійсним виданий 24 лютого 2005 року на ім`я ОСОБА_10 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 434;
витребувати від ОСОБА_6 у власність держави в особі Березанської РДА з постійним користуванням ДП "Очаківське ЛМГ" земельну ділянку площею 1,06 га з кадастровим номером НОМЕР_2 .
Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що розпорядженням від 06 вересня 2004 року № 833 Березанська РДА всупереч вимогам закону затвердила проект відведення спірної земельної ділянки, яка належить до земель державного лісового фонду, ТОВ "Метроном" під розміщення кемпінгу в оренду на 49 років. На реалізацію цього розпорядження між Березанською РДА та ТОВ "Метроном" в особі його директора ОСОБА_12 було укладено договір оренди земельної ділянки від 8 вересня 2004 року зі строком дії 49 років.
На порушення вимог статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) рішення про вилучення або припинення права постійного користування земельною ділянкою, що перебувала у користуванні ДП "Очаківське ЛМГ", не приймалися, заяви про відмову від права постійного користування, згода на вилучення та припинення права постійного користування землями державного лісового фонду не надавались.
У подальшому розпорядженням Березанської РДА від 07 лютого 2005 року № 102 затверджено протокол проведення аукціону та продано спірну земельну ділянку суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_10, з якою було укладено відповідний договір купівлі-продажу та яка отримала державний акт на право власності на цю земельну ділянку.
Надалі 01 березня 2006 року ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу відчужила земельну ділянку ОСОБА_7, яка 28 грудня 2015 року продала її ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 1/2 частині кожному, які у свою чергу 17 січня 2018 року відчужили її на користь ОСОБА_6 .
Посилаючись на викладене, прокурор зазначав, що земельна ділянка вибула з державної власності з порушенням вимог законодавства, з перевищенням наданих Березанській РДА повноважень, яка прийняла оскаржувані розпорядження та незаконно передала в оренду, а потім відчужила її у приватну власність.
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 06 вересня 2004 року № 833, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду на 49 років ТОВ "Метроном" земельну ділянку площею 1,06 га із земель Очаківського державного лісомисливського господарства, з яких: болото низинне - 0,42 га, піски - 0,54 га та землі змішаного використання - 0,10 га, в зоні відпочинку Коблеве Березанського району Миколаївської області на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України у зв`язку з неможливістю розгляду цих вимог у порядку цивільного судочинства. В іншій частині позовних вимог відкрито провадження у справі.
Ухвалу суду першої інстанції у частині відмови у відкритті провадження у справі мотивовано тим, що сторонами за даною позовною вимогою є дві юридичні особи, а матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що спірне розпорядження безпосередньо стосується прав та обов`язків будь-яких фізичних осіб, а тому така вимога підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області залишено без задоволення, а ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2018 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами прокурора до Березанської РДА про визнання незаконним та скасування її розпорядження від 06 вересня 2004 року № 833 залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріально-правових відносин у їх сукупності за позовною вимогою про визнання незаконним і скасування розпорядження Березанської РДА від 06 вересня 2004 року № 833 свідчить про те, що така вимога не може розглядатися в одному провадженні з іншими позовними вимогами, оскільки ці вимоги не є однорідними, нерозривно не пов`язані між собою і від вирішення однієї з них не залежить вирішення інших вимог.
У січні 2019 року Миколаївська ОДА подала касаційну скаргу на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, в якій просить скасувати ці рішення в частині позовних вимог про визнання незаконним і скасування розпорядження Березанської РДА від 06 вересня 2004 року № 833 та направити справу для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції. При цьому Миколаївська ОДА посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано помилковістю висновків судів про те, що справа у частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 06 вересня 2004 року № 833 повинна розглядатися за правилами господарського судочинства.
Скаржник указує на те, що з урахуванням обраного способу захисту вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження від 06 вересня 2004 року № 833 повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства разом з іншими заявленими у справі позовними вимогами, які нерозривно пов`язані.
Заявлені позовні вимоги мають розглядатися в одному провадженні, оскільки є однорідними, а від вирішення однієї з них залежить вирішення решти вимог.
Аналогічний висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 201/9100/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 27 березня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.