1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції




ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019року

м. Київ

Справа № 686/19389/17

Провадження № 14-42цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,


учасники справи:

позивач - Хмельницька міська рада,

відповідач - ОСОБА_1,


розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1


на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 01 серпня 2018 року у складі колегії суддів Янчук Т. О., Грох Л. М., Купельського А. В.


у цивільній справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, та


УСТАНОВИЛА:


Короткий зміст позовних вимог


У жовтні 2017 року Хмельницька міська рада звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 збитки, завдані використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, за період з 01 травня 2014 року по 01 травня 2017 року у розмірі 482 170,14 грн.


Вимоги мотивувала тим, що відповідачка самовільно зайняла земельну ділянку на АДРЕСА_1, яка належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького.


Вказана земельна ділянка використовується ОСОБА_1 як платна стоянка автомобільного транспорту. Міська рада не приймала рішення про надання цієї земельної ділянки в оренду відповідачці. Остання не уклала договору оренди земельної ділянки відповідно до закону, плату за користування землею не вносить, у звʼязку із чим Хмельницька міська рада недоотримала кошти у вигляді орендної плати за землю.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради 482 170,14 грн збитків, завданих використанням земельної ділянки на АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачка фактично користується спірною земельною ділянкою, проте не вчинила дій щодо виготовлення та погодження технічної документації, не уклала договору оренди земельної ділянки, орендну плату не сплачувала. Користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця - Хмельницьку міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який міг бути отриманий, якби права не було порушено. З 01 травня 2014 року по 01 травня 2017 року Хмельницькій міській раді завдано збитків у розмірі 482 170,14 грн, які підлягають стягненню на підставі статті 156 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284.


Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 01 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції по суті вирішеного спору та вважав наведені в апеляційній скарзі доводи такими, що не впливають на правильність висновків суду.


Крім того, апеляційний суд указав, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, оскільки позов пред`явлений до фізичної особи. ОСОБА_1 хоч і є суб`єктом підприємницької діяльності, однак з видів діяльності не вбачається, що вона веде діяльність із використанням стоянок автомобільного транспорту на спірній земельній ділянці.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


Усерпні 2018 року ОСОБА_1 подала до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.


Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційну скаргу мотивовано тим, що з 1997 року ОСОБА_1 вчинено ряд передбачених чинним законодавством дій для оформлення правовстановлюючого документа на земельну ділянку на АДРЕСА_1 . У позовній заяві не наведено обставин і доказів про те, які саме та у який спосіб права Хмельницької міської ради порушені.


Також зазначено, що суд першої інстанції позбавив відповідачку реалізувати право на подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності; не вирішив питання зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки в межах адміністративної справи досліджується питання щодо виставлення на земельний аукціон права оренди на земельну ділянку на АДРЕСА_1 .


Крім того, суди попередніх інстанцій, установивши наявність у відповідачки статусу суб`єкта господарювання, помилково розглянули цей спір у порядку цивільного судочинства, разом із тим він підлягає розгляду за правилами господарської юрисдикції.


Позиція інших учасників справи


У жовтні 2018 року Хмельницька міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.


Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 16 січня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.


Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.


Позиція Великої Палати Верховного Суду


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.


Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.


Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.


Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.


Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.


У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) передбачалося, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.


Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком випадку, коли розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.


Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.


По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).


Суди установили, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 площею 0,5311 га з кадастровим номером НОМЕР_1 належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, категорія - землі житлової та громадської забудови.


Згідно з актом обстеження зазначеної земельної ділянки, складеного 04 листопада 2016 року представниками департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів і управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, а також депутата Хмельницької міської ради, встановлено, що ОСОБА_1 не оформила право користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1, плату за користування землею не сплачує, ділянка огороджена сіткою та використовується як платна стоянка автомобільного транспорту.


У звʼязку із самовільним використанням відповідачкою земельної ділянки як платної стоянки автомобільного транспорту Хмельницька міська рада звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Згідно з додатком 1 до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 січня 1998 року № 3024 "Про надання дозволу на видачу забудовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій, надання дозволу на проведення цих робіт, внесення змін в рішення міськвиконкому" приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на видачу архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на тимчасове влаштування стоянки на 200 автомобілів на АДРЕСА_1 площею 0,64 га до початку будівництва житлового будинку (а. с. 60).


11 лютого 1998 року комісією у складі представників служб м. Хмельницького складено акт вибору вказаної вище земельної ділянки для влаштування автомобільної стоянки на 200 автомобілів. Замовником є приватний підприємець ОСОБА_1 (а. с. 59).


Відповідно до архітектурно-планувального завдання № 23 від 05 лютого 1998 року, затвердженого головним архітектором м. Хмельницького, викопіювання плану м. Хмельницького, схеми інженерних мереж замовником тимчасової автомобільної стоянки за адресою: АДРЕСА_1 є приватний підприємець ОСОБА_1 (а. с. 61 - 64).


Тобто з 1998 року відповідачка саме як приватний підприємець використовувала спірну земельну ділянку.


Станом на 1998 рік регулювання земельних відносин здійснювалося відповідно до вимог ЗК України 1990 року, який утратив чинність 01 січня 2002 року.


................
Перейти до повного тексту