Постанова
іменем України
2 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 357/7336/17
провадження № 51-1203 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Марчук Н. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Кравченко Є. С.,
захисникаДробахи В. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурораТхорівської М. В., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій,на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 рокув кримінальному провадженні № 12017110030002552за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чепеліївка Білоцерківського району Київської області та жителя м. Білої Церкви Київської області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 17 травня 2017 року приблизно о 21:15 біля ЖЕКу № 1 на вул. Підвальній, 28 ум. Білій Церкві незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яка знаходилась у трьох поліетиленових пакетах, масою 0,216 г, 0,159 г та 0,226 г, що лежали у знайденій ним на землі пачці з-під цигарок, та які він дістав із пачки ісховав у праву кишеню штанів зберігаючи при собі з метою власного вживання, без мети її збуту.
Цього ж дняприблизно о 21:30 біля будинку № 20 на б-рі Олександрійському вм. Білій Церкві під час проведення особистого обшуку ОСОБА_2 працівники Служби безпеки Українивиявили цю психотропну речовину в кишені його штанів, загальна маса якої становить 0,310 г.,тавилучилиїї.
Органом досудового розслідуванняці дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
При розгляді справи Білоцерківський міськрайонний суд Київської областівирокомвід 14серпня 2017 року визнав ОСОБА_2 невинуватиму пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, та виправдав йогона підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю факту скоєння кримінального правопорушення, а також поновив його у правах, обмежених під час кримінального провадження, та прийняв рішення про знищення речових доказів.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 24 жовтня 2017 року зазначений вирок змінив - виключив із мотивувальної та результативної частини вироку вказівку суду про знищення речових доказів, а у решті залишив вирок без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор проситьскасувати судові рішенняі призначити новий розгляд у суді першої інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор вважає,що при постановленні вироку суд порушив вимоги статей 85, 86, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскількиупереджено підійшов до оцінки доказів і не врахувавусіх наданих стороною обвинувачення доказів, які, на його думку, давали суду достатні підстави дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу інкримінованого злочину.
При цьому прокурор не погоджується з твердженням суду про фактичне пред`явлення ОСОБА_2 обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, - незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, оскільки у повідомленні про підозру, у викладених в обвинувальному акті фактичних обставинах вчинення злочину належним чином зазначено про скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, а саме незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Зазначення в резолютивній частині обвинувального акта при формулюванні обвинувачення у вчиненніОСОБА_2 незаконного придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, а не психотропних речовин, на думку прокурора,є механічною помилкою, якусуд міг виправити самостійно в порядку ч. 3 ст. 337 КПК.
Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену в постановівід 24 листопада 2016 року (справа № 5-328кс16),прокурор вважає, що складений у кримінальному провадженні обвинувальний акт за змістом відповідає вимогам ст. 291 КПК.
На переконання прокурора, місцевий суд, відмовивши у затвердженні угоди про визнання винуватості, повинен був, керуючись частинами 1, 7 ст. 474, п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК, повернути обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування, а не призначати справу до розгляду.
Також звертає увагу на те, що всупереч пунктам 1, 3 ч. 2 ст. 374 КПК у наданій прокурору копії вирокумісцевого суду не зазначено місце його ухвалення (м. Біла Церква).
Крім того, прокурор вважає, що при перегляді цього вирокусуд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 94-96, 405, 419 КПК, оскількизалишаючи вказане рішення без змін не навів у своїй ухвалі обґрунтованих мотивів та не надав відповідей на всі доводи викладені в його апеляційній скарзі, а також зауважує про відсутність на технічному носіїінформації в матеріалах справи запису судового засідання від 30 жовтня 2017 року, коли апеляційним судом було проголошено повний текст ухвали, що, на його думку, є порушенням вимог ч. 5 ст. 27 КПК та підставою для скасування судового рішення.
За твердженнями прокурора, всі ці порушення є істотними та призвели до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування ч. 1 ст. 309 КК.
Позиція учасників судового провадження
Прокурору судовому засіданні касаційну скаргупідтримав,просив оскаржувані рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник Дробаха В. О. просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.