Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 465/2506/18-ц
провадження № 61-182св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня",
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник ОСОБА_1 - адвокат Сторонський Іван Олександрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сторонського Івана Олександровича, на постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" (далі - КЗ ЛОР "ЛОКПЛ") звернувся до суду із заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_1
Заява мотивована тим, що 30 квітня 2018 року о 10:35 год. у приймальне відділення КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" було доставлено ОСОБА_1 у супроводі дружини - ОСОБА_2, за направленням лікара-психіатра ОСОБА_3
ОСОБА_1 оглянутий 30 квітня 2018 року комісією лікарів психіатрів 18-го відділення КЗ ЛОР "ЛОКПЛ", яка дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад: органічний шизофренічний розлад з хронічним маяченням та вираженим зниженням особистості по органічному типу, що проявляється: озлобленістю, напруженістю, підозрілістю, трактуванням подій, які передували госпіталізації крізь призму хворобливих переживань, погрозами фізичної розправи на адресу дружини, паралогічністю мислення, висловлюванням маячних ідей стосунку, переслідування, емоційною неадекватністю, некритичністю до власного стану та ситуації. Такі дії являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих.
Заявник вважав, що обстеження та лікування ОСОБА_1 можливе лише у стаціонарних умовах у примусовому порядку, тому просив суд госпіталізувати ОСОБА_1 до КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" у примусовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 травня 2018 року у задоволенні заяви КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" про госпіталізацію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до психіатричного закладу відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, або неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність, суду не надано, відсутні докази звернення заінтересованої особи - ОСОБА_2, чи відповідного медичного закладу щодо надання ОСОБА_1 амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Крім того, суд зазначив, що наявність лише психічного захворювання у ОСОБА_1 у силу вимог Закону України "Про психіатричну допомогу" не може слугувати єдиною підставою його примусової госпіталізації для надання психіатричної допомоги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким заяву КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" задоволено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, госпіталізовано до КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" у примусовому порядку.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що психіатричний заклад на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України надав достатньо доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 дій та виявлення останнім наміру вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сторонський І. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 465/2506/18-ц з Франківського районного суду м. Львова.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2019 року справу за заявою КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів необхідності лікування ОСОБА_1 лише в умовах стаціонару, неспроможності ним задовольняти основні життєві потреби, а також не встановлено у чому полягають реальні наміри вчинити дії та які саме дії вчинено, що є небезпечним для нього та оточуючих.
Крім того, у суді першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є суспільно-безпечною особою, може самостійно здійснювати та задовольняти основні життєві потреби (відвідує церкву, самостійно отримує пенсію у банку, веде господарство, допомагає брату, варить їсти, дивиться пізнавальні програми на телебаченні та інше) та не потребує госпіталізації до психіатричного закладу у стаціонарне відділення.
При цьому ОСОБА_1 пояснив, що купує за власні кошти все необхідне для забезпечення своїх основних життєвих потреб.
Пояснення ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо виявлення рельних намірів ОСОБА_1 вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для себе та оточуючих, були плутаними та суперечливими.
Разом з тим прямими доказами вчинення чи реальних намірів вчинити дії, що являють собою небезпеку, не можуть вважатися лише заяви, повідомлення у правоохоронні органи щодо тих чи інших обставин, які можуть трактуватися зацікавленою особою на власний розсуд. Такими доказами вважаються прийняті органами національної поліції, прокуратурою, судом рішення про притягнення винуватої особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності. На цей час, жодних таких рішень компетентними органами відносно ОСОБА_1 не приймалось, до адміністративної чи кримінальної відповідальності останній не притягався.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 30 квітня 2018 року був доставлений у приймальне відділення лікарні у супроводі дружини - ОСОБА_2, за направленням на госпіталізацію від 30 квітня 2018 року, виданого лікарем-психіатром ОСОБА_3 .
Згідно з первинним оглядом у приймальному відділенні 30 квітня 2018 року попередній діагноз ОСОБА_1 - органічний шизофренічний розлад, режим спостереження - обмежений, утримання з наглядом (а.с. 4).
Відповідно до рішення чергових лікарів-психіатрів приймального відділення від 30 квітня 2018 року ОСОБА_1 потребує госпіталізації в психіатричний стаціонар у зв`язку з наявністю у нього тяжкого психічного розладу (а.с. 5).
У заяві від 30 квітня 2018 року ОСОБА_2 просила госпіталізувати чоловіка - ОСОБА_1, у зв`язку з погіршенням його психічного стану (а.с. 6). Звернула увагу на те, що 30 квітня 2018 року на чергову погрозу чоловіка вбити її металевим предметом викликала працівників поліції, яким ОСОБА_1 також погрожував, працівники поліції затримали ОСОБА_1 та викликали карету швидкої допомоги, якою останній був скерований до КЗ ЛОР "ЛОКПЛ".
Згідно з листами Управління національної поліції у Львівській області ОСОБА_2 неодноразово зверталась з повідомленнями на лінію "102" стосовно сімейних сварок, сварок між сусідами, погроз ОСОБА_1 щодо фізичної розправи над нею та її сусідкою. Також виклик про неадекватну поведінку сусіда надійшов 08 квітня 2018 року.
На відповідні виклики за адресою проживання ОСОБА_1 скеровувались екіпажі патрульної поліції, про що складались рапорти. Крім того, з кожного виклику зберігаються відеоматеріали з відеореєстраторів інспекторів патрульної поліції з місця події (а.с. 28-30).
У слідчому відділі Залізничного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016140060003094 від 28 серпня 2016 року по факту нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а.с. 31).
Також КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" не вперше звертається із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 04 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" про госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 в примусовому порядку задоволено. ОСОБА_1, 1955 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ухвалено госпіталізувати до КЗ ЛОР "ЛОКПЛ" в умовах стаціонару у примусовому порядку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сторонського І. О., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.