Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 177/1402/16-ц
провадження № 61-320св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду,у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П., від 27 листопада 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що 18 січня 2010 року між сторонами було укладено договір № KRH0AD40309342, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 51 085, 68 грн на термін до 16 січня 2015 року.Позичальник належним чином не виконав умови кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 30 травня 2016 року становить 229 909, 20 грн та складається із: 49 451, 38 грн - заборгованість за кредитом, 19 894, 92 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5 533, 89 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, 143 842, 86 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 250 грн - штраф (фіксована частина), 10 936, 15 грн - штраф (процентна складова).
Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути із ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 229 909, 20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Коваль Н. В., від 30 січня 2018 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк". Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитну заборгованість у розмірі 229 909, 20 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що боржник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості. Враховуючи те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, останній має нести цивільно-правову відповідальність за порушення взятих на себе зобов`язань.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк". Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01 серпня 2015 року по 01 червня 2016 року у розмірі 4 249, 38 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не перевірив правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, наведеного банком, оскільки у ньому не враховано дострокові вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості у повному обсязі шляхом звернення стягнення на заставне майно, що свідчить про зміну банком строку виконання грошового зобов`язання. У розрахунку заборгованості відсутні відомості про погашення кредитної заборгованості за судовим рішенням та спрямування коштів на погашення заборгованості відповідно до судового рішення. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач має право на стягнення з відповідача відсотків у зв`язку із порушенням строку виконання грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України у сумі 4 249, 38 грн за період між ухваленням рішення суду про звернення стягнення на заставне майно від 22 липня 2015 року по 01 червня 2016 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У грудні 2018 року акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської областівід 30 січня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно не з`ясував обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд не врахував, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред`явлення позову про стягнення заборгованості, якщо заборгованість за кредитом непогашена. Сума, отримана від реалізації предмету застави, виявилась недостатньою для погашення кредитної заборгованості.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
15 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 січня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № KRH0AD40309342, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 51 085, 58 грн на строк до 16 січня 2015 року включно з відсотковою ставкою 20, 04 % річних (а.с. 6-10).
Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року (справа № 177/2291/14-ц) задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. У рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором KRH0AD40309342 від 18 січня 2010 року у загальному розмірі 146 646, 18 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 49 451, 38 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 19 894, 92 грн, заборгованості по комісії за користування кредитом - 5 533, 89 грн, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань - 64 544, 74 грн, штрафу (фіксованої частини) - 250, 00 грн та штрафу (процентної складової) - 6 971, 25 грн,звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки "ВАЗ", модель 210994-20, рік випуску 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України (а.с. 98-102).
За наданим банком розрахунком заборгованості за кредитно-заставним договором № KRH0AD40309342 від 18 січня 2010 року кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" станом на 30 травня 2016 року становить 229 909, 20 грн і складається з: 49 451, 38 грн - заборгованість за кредитом, 19 894, 92 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5 533, 89 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, 143 842, 86 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 250 грн - штраф (фіксована частина), 10 936, 15 грн - штраф (процентна складова) (а.с. 4-5).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.