Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 754/1167/16-ц
провадження № 61-4271 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Матвієнко Ю. О., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на дітей, стягнення заборгованості по аліментам, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Позовна заява мотивована тим, що вона з ОСОБА_3 мають спільних дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19 листопада 2004 року між нею та відповідачем було укладено договір про сплату аліментів на дитину, за умовами якого сторони визначили розмір аліментів на дітей, які повинен сплачувати відповідач, а саме по 50 грн на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття. З моменту укладення вказаного договору ОСОБА_3 аліменти не сплачував, унаслідок чого станом на 05 січня 2016 року у останнього виникла заборгованість по аліментам, яка складається з самої заборгованості по аліментам у розмірі 13 350 грн, пені у розмірі 273 333 грн, індексації у розмірі 17 333 грн 27 коп. та 3 % річних у розмірі 2 246 грн 32 коп.
Крім того, вважає, що наявні підстави для збільшення розміру аліментів на утримання дітей.
З урахуванням викладеного та заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просила суд змінити розмір аліментів, визначений договором про сплату аліментів на дитину від 19 листопада 2004 року та стягувати з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн на кожну дитину, стягнути заборгованість по аліментам у загальному розмірі 1 218 993 грн 07 коп., з яких: 69 076 грн 50 коп. - розмір аліментів, 1 099 227 грн 08 коп. - пеня, 41 654 грн 75 коп. - інфляційні втрати та 9 034 грн 74 коп. - 3 % річних.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, який підлягає сплаті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з договором про сплату аліментів на дитину від 19 листопада 2004 року з 50 грн щомісячно та стягнуто починаючи з 27 січня 2016 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_6 аліменти у розмірі 2 тис. грн, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не надано доказів звернення до нотаріуса за одержанням виконавчого напису за невиконання відповідачем договору про сплату аліментів, що передбачено умовами договору (пункти 10, 11) про стягнення заборгованості по аліментам та його подальшого пред`явлення до примусового виконання. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за відповідачем державним виконавцем не здійснювався, тобто позивачкою належними доказами не підтверджено розмір цієї заборгованості, пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.
Враховуючи положення частини другої статті 182 СК України, матеріальне становище сторін й інші обставини, у тому числі, що на утриманні відповідача перебуває малолітня дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено 2 000 грн щомісячно. Саме такий розмір аліментів може забезпечити достатній життєвий рівень для малолітньої дитини. Відсутні підстави для збільшення розміру аліментів на утримання іншої дитини відповідача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки ним було складено нотаріально посвідчену заяву про те, що він перебуває на утриманні відповідача, яку позивачкою відповідними доказами не спростовано, крім того, останній проживав окремо від батьків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 13 350 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 3 тис. грн на кожного, щомісячно, починаючи з 27 січня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 13 350 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що укладений між сторонами договір про сплату аліментів на дитину від 19 листопада 2004 року відповідно до положень статті 204 ЦК України є правомірним, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт виконання ним зобов`язань за цим договором, унаслідок чого з останнього підлягають стягненню заборгованість по аліментам за період з 19 листопада 2004 року по 05 січня 2016 року у розмірі 13 350 грн, відповідно до наданого позивачкою розрахунку. Крім того, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення виконання ним вказаного зобов`язання у розмірі 13 350 грн, яка не перевищує 100 % від суми заборгованості по аліментам, в іншій частині вимог позивачки щодо стягнення пені слід відмовити.
З огляду на надані відповідачем виписки щодо руху коштів та наявність на його утриманні іншої малолітньої дитини, останній має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 3 000 грн на кожного, щомісячно, починаючи з 27 січня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.
Разом з тим, відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 41 654 грн 75 коп. та 3 % річних у розмірі 9 034 грн 74 коп., оскільки відповідно до положень частини четвертої статті 196 СК України, їх застосування можливе лише до суми заборгованості за додатковими витратами, а не до заборгованості по сплаті аліментів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити оскаржувану постанову апеляційного суду у частині стягнення суми заборгованості по аліментам, пені і стягнути з відповідача: заборгованість по аліментам у розмірі 69 076 грн 50 коп. та пеню у розмірі 1 099 227 грн 08 коп., скасувати постанову апеляційного суду у частині відмови у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних й стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 41 654 грн 75 коп., 3 % річних у розмірі 9 034 грн 74 коп., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Постанова апеляційного суду у частині зміни розміру аліментів на дітей позивачкою не оскаржується, тому у силу вимог статті 400 ЦПК України у цій частині не переглядається.
ОСОБА_3 судові рішення не оскаржуються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/1167/16-ц з Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідальність ОСОБА_3 за прострочення сплати аліментів встановлена не положеннями законодавства, а укладеним з позивачкою договором про сплату аліментів на дитину від 19 листопада 2004 року, тобто положення статті 196 СК України застосовувалась би лише за наявності прямої вказівки на неї у вказаному договорі. Таким чином, розмір пені за прострочення сплати аліментів не обмежений сумою боргу і вона повинна сплачуватися за кожен день прострочення платежу.
Крім того, апеляційним судом помилково стягнуто з відповідача заборгованість по аліментам відповідно до договору про сплату аліментів на дитину від 19 листопада 2004 року, тобто по 50 грн на місяць на кожну дитину, оскільки розмір цієї заборгованості слід було визначати з урахуванням положень Закону України "Про прожитковий мінімум", згідно з місячними розмірами прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, інше буде порушувати інтереси дітей.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільних дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19 листопада 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір про сплату аліментів на дитину, за умовами якого сторони визначили розмір аліментів на дітей, які повинен сплачувати ОСОБА_3, а саме по 50 грн на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття (а.с. 49, т. 1).
ОСОБА_1 вказувала про те, що з моменту укладення зазначеного договору ОСОБА_3 аліменти не сплачував, унаслідок чого станом на 05 січня 2016 року у останнього виникла заборгованість по аліментам у загальному розмірі 1 218 993 грн 07 коп., з яких: 69 076 грн 50 коп. - розмір аліментів, 1 099 227 грн 08 коп. - пеня, інфляційні втрати - 41 654 грн 75 коп. та 3 % річних - 9 034 грн 74 коп., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 59-66, т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.