Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 507/965/16-ц
провадження № 61-20172св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Любашівська селищна рада Одеської області,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" (далі - ДСК "ЧМП"; компанія) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Любашіської селищної ради Любшівського району Одеської області (далі - Любашівська селищна рада), третя особа - ОСОБА_4, про визнання правочинів та свідоцтва про право власності недійсними, визнання незаконними та скасування рішень.
Позивач обґрунтовував вимоги тим, що колишній голова КСП "Зоря комунізму" ОСОБА_1, використовуючи підроблені документи, незаконно набув право власності та отримав свідоцтво на право власності на готельний комплекс в АДРЕСА_1, фактичним власником якого є компанія.
Пояснював це тим, що 03 липня 2002 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Любашівської селищної ради із заявою про визнання за ним права власності на вказаний готельний комплекс і надання у приватну власність земельної ділянки, на якій він розташований, приєднавши такі документи:
витяг із протоколу № 2 зібрання уповноважених від 28 лютого 1998 року про передачу йому в натурі у вигляді майнового паю від майна колишнього КСП "Зоря";
розрахунок середньої долі земельної частки, згідно з яким його земельна доля складає 0,1260 га;
довідку від 03 березня 1998 року № 14, видану комісією по розпаюванню КСП "Зоря", щодо введення в експлуатацію готельного комплексу в АДРЕСА_1.
На підставі зазначених документів ОСОБА_1 видане свідоцтво про право власності на готельний комплекс і земельну ділянку площею 1 260 кв. м. згідно з рішеннями виконавчого комітету Любашівської селищної ради від 03 липня 2002 року № 175 і Любашівської селищної ради від 23 липня 2002 року № 57-ХХІV.
Компанія вважала вказані свідоцтво та надані відповідачем документи незаконними, оскільки фактично загальні збори уповноважених 28 лютого 1998 року не проводились.
До виконавчого комітету селищної ради не було надано жодного правого акту, який підтверджує наявність новоствореного майна чи об`єкта незавершеного будівництва.
При цьому орган місцевого самоврядування не уточнив вартість готельного комплексу, не перевірив, чи не має спору про право власності на нього, неправильно указав реєстраційний номер будинку "35" замість " 33 " та прийняв рішення за відсутності правовстановлюючого документу на нерухоме майно, чим порушив право власності державного підприємства.
За фактом підроблення документів 16 жовтня 2015 року СВ Любашівського РВ ГУ МВС України в Одеській області відкрите кримінальне провадження.
Крім того, власником готельного комплексу була і є судноплавна компанія, що підтверджується договорами щодо співпраці з колгоспом "Зоря комунізму" (в особі голови ОСОБА_1 ), підряду з іноземними підприємствами з приводу будівництва новоствореного майна - готельного комплексу на 18 місць в смт. Любашівка Одеської області до введення його в експлуатацію та передачу в оренду КСП "Зоря".
15 березня 2016 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу відчужив готельний комплекс ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Уточнивши позовні вимоги, судноплавна компанія просила:
визнати недійсною довідку від 03 березня 1998 року № 14, видану на ім`я ОСОБА_1 комісією по розпаюванню КСП "Зоря", щодо введення в експлуатацію готельного комплексу в АДРЕСА_1;
визнати недійсним рішення зборів уповноважених КСП "Зоря" від 28 лютого 1998 року № 2 "Про виділення в натурі майна на особисті майнові паї працівникам господарства відповідно до поданих заяв" в частині передачі майнового паю - готельного комплексу в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 ;
визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_1 на вказаний готельний комплекс, видане 05 липня 2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради від 03 липня 2002 року № 175, та скасувати державну реєстрацію цього свідоцтва;
визнати недійсними і скасувати рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради "Про оформлення права власності на готельний комплекс по АДРЕСА_2" від 03 липня 2002 року № 175 та рішення Любашівської селищної ради від 23 липня 2002 року № 57-ХХІV "Про закріплення земельної ділянки за готельним комплексом на АДРЕСА_1 ";
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15 березня 2016 року готельного комплексу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Крім того, компанія просила про поновлення пропущеної позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 22 лютого 2017 року у задоволенні позову ДСК "ЧМП" відмовлено.
Суд виходив із недоведеності факту незаконності набуття ОСОБА_1 права власності на спірне майно як підстави для визнання оспорених правочинів недійсними.
Крім того, суд зазначив, що питання про поновлення позовної давності не підлягає розгляду, оскільки відповідачі про застосування наслідків її спливу не заявляли.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ДСК "ЧМП".
Визнано недійсним витяг з рішення зборів уповноважених від 28 лютого 1998 року № 2 "Про виділення в натурі майна на особисті майнові паї працівникам господарства відповідно до поданих заяв" щодо передачі ОСОБА_1 майнового паю - готельного комплексу на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним і скасовано рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради від 03 липня 2002 року № 175 "Про оформлення права власності на готельний комплекс по АДРЕСА_2" та рішення Любашівської селищної ради від 23 липня 2002 року "Про закріплення земельної ділянки за готельним комплексом по АДРЕСА_1 ".
Визнано недійсним свідоцтво про право приватної власності, видане 05 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_1, на готельний комплекс на АДРЕСА_1, та скасовано його державну реєстрацію.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу готельного комплексу від 15 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3
У задоволенні решти позовних вимог ДСК "ЧМП" відмовлено.
Суд апеляційної інстанції вважав доведеними належними та допустимими доказами вимоги судноплавної компанії щодо незаконного набуття ОСОБА_1 права власності на готельний комплекс на підставі підроблених документів.
Суд зазначив, що дані обставини підтверджуються тим, що звертаючись до органу місцевого самоврядування з заявою про визнання права власності на готель, ОСОБА_1 не надав документів про наявність новоствореного майна та об`єкта незавершеного будівництва або акту про перехід права на майно від одного власника до іншого.
Крім того, фактичним власником спірного майна є позивач, оскільки протягом 1990-1993 років комплекс побудований саме його грошові кошти та в подальшому був переданий в оренду агрофірмі "Любашівська Зоря" до 1997 року.
У зв`язку з незаконним набуттям ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно 16 жовтня 2015 року було відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190, частиною першою статті 358, частиною першою статті 364 КК України, досудове розслідування проводить СВ Любашівського ВП ГУ НП в Одеській області. ДСК "ЧМП" визнано потерпілою стороною.
Разом із тим апеляційний суд зазначив, що вимоги про визнання недійсною довідки від 03 березня 1998 року № 14 у судовому порядку не передбачено, оскільки цей документ не є правочином.
Короткий зміст касаційної скарги
У липні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 507/965/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі заявник посилається на незаконність та необґрунтованість рішення апеляційного суду у зв`язку з неврахуванням обставин, установлених судами в інших справах, які мають преюдиційне значення.
Зокрема, судноплавна компанія уже зверталася до адміністративного суду з позовом до селищної ради про визнання незаконним рішення зборів уповноважених від 28 лютого 1998 року № 2 і визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради від 03 липня 2002 року № 175 (справа № 2-а-2/10/1518), який ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року, залишений без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Крім того, рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 25 квітня 2013 року у справі № 507/281/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року, витребувано з незаконного володіння ДСК "ЧМП" приміщення готельного комплексу на АДРЕСА_1; зобов`язано ДСК "ЧМП" передати ОСОБА_1 приміщення готельного комплексу; зобов`язано ОСОБА_4 та ДСК "ЧМП" не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приміщенням готельного комплексу.
При розгляді вказаної справи був установлений факт належності готельного комплексу на праві власності ОСОБА_1
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вищезазначених обставин не врахував.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог (1. визнання частково недійсним рішення зборів уповноважених від 28 лютого 1998 року № 2; 2. визнання недійсним і скасування рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради від 03 липня 2002 року № 175; 3. визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності, виданого 05 липня 2012 року на ім`я ОСОБА_1, та скасування його державної реєстрації; 4. визнання недійсним договору купівлі-продажу готельного комплексу від 15 березня 2016 року).
Тому оскаржене рішення підлягає касаційному перегляду лише в указаній частині.
Інші сторони у справі рішення апеляційного суду в частині відмови у визнанні недійсною довідки від 03 березня 1998 року № 14, виданої на ім`я ОСОБА_1 комісією по розпаюванню КСП "Зоря", також не оскаржили.
Короткий зміст заперечення
Від ДСК "ЧМП" надійшло заперечення, у якому її представник просить касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.
Обставини справи
Установлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради від 03 липня 2002 року № 175 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право приватної власності на готельний комплекс, розташований у АДРЕСА_1 . Право власності на нерухоме майно зареєстровано Бюро технічної інвентаризації 05 липня 2002 року.
Рішенням Любашівської селищної ради від 23 липня 2002 року № 57-ХХІV за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 за готельним комплексом на АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 1260 кв. м.
Рішенням Любашівської селищної ради від 11 березня 2011 року № 221-VІ ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,1260 га на АДРЕСА_1 для розміщення готельного комплексу.
16 березня 2016 року ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу готельного комплексу у АДРЕСА_1.
ДСК "ЧМП" оспорює право власності ОСОБА_1 на готель (який відчужив його ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ), оскільки вважає, що при зверненні до виконавчого комітету Любашівської селищної ради із заявою про визнання за ним права власності на готельний комплекс він ( ОСОБА_1 ) надав підроблені документи (витяг із протоколу № 2 зібрання уповноважених від 28 лютого 1998 року про передачу йому в натурі у вигляді майнового паю від майна колишнього КСП "Зоря"; розрахунок середньої долі земельної частки, згідно з яким його земельна доля складає 0,1260 га; довідку від 03 березня 1998 року № 14, видану на комісією по розпаюванню КСП "Зоря", щодо введення в експлуатацію готельного комплексу в АДРЕСА_1).