ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №333/4118/14-а
адміністративне провадження №К/9901/6213/18
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Східної Митниці Головного Управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Митниця), згідно з яким, просив визнати протиправними дії відповідача з оформлення в митному режимі - "транзит", транспортного засобу марки "Мерседес" 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб), який на праві власності належить нерезиденту - "ЕКАС" ЕООО, зареєстрованому на території Республіки Болгарія та зобов`язати відповідача здійснити його оформлення в митному режимі - тимчасове ввезення, із застосуванням пільги щодо тимчасового ввезення відповідно до норм Стамбульської конвенції.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем неправомірно здійснено митне оформлення ввезення позивачем транспортного засобу в режимі - "транзит".
Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 20.11.2014 у задоволені позову відмовлено, у зв`язку із тим, що відповідач при проведенні митного оформлення у митному режимі "транзит" та пропуску транспортного засобу позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 вказане рішення суду першої інстанції було скасовано, але у задоволені позову також було відмовлено. Такі висновки суду були обумовлені тим, що суд першої інстанції по суті вірно вирішив справу, проте він прийнявши позов до провадження та його розглянувши, допустив порушення вимог предметної підсудності адміністративної справи, так як відповідачем у даній справі було визначено суб`єкта владних повноважень, тобто за правилами статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного в період 2015 року), такий позов підлягав розгляду лише окружними судом.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати і ухвалити рішення, яким позов задовольнити, в якому вказується на обставини, які ним були зазначені у позові, що не підлягають повторному зазначенню.
У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень судів попередніх інстанції - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2014 позивач в`їхав на митну територію України на службовому автомобілі "Мерседес" 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_1, який на праві власності належить нерезиденту - "ЕКАС`ЕООО, зареєстрованому на території Республіки Болгарія, та належить на праві власності юридичній особі - нерезиденту, самостійно визначивши строк його ввезення на митну територію України у режимі "тимчасове ввезення", з чим не погодилась службова особа Митниці, не пропустивши його на територію України.
У зв`язку із чим службовою особою відповідача здійснено оформлення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, в режимі "транзит".