ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №813/820/18
адміністративне провадження №К/9901/65917/18
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у в якому просила визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) від 01.12.2017 №0292381310 та № 0292401310.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що сплатила необхідний розмір податку з доходів фізичних осіб та військового збору з фактичної суми отриманої спадщини. Донарахування відповідачем сум вказаних податку та збору є протиправним, оскільки отриманий в спадщину вклад був отриманий в межах гарантованої Держави суми у розмірі 200000 грн., а решта коштів, які розміщенні на банківському рахунку були втрачені з підстав ліквідації банку, а тому не є додатковим благом і не підлягає оподаткування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 (суддя - Костецький Н.В.) позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 01.12.2017 №0292381310 та №0292401310, у зв`язку із тим, що визначальною ознакою доходу платника податку є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі та приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку, а позивач не отримувала дохід в повному обсязі, з якого мав би бути сплачений податок за звітний 2016 рік.
Натомість суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував, у задоволені позову відмовив. Рішення даного суду мотивовано тим, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором фізичної особи (спадкоємця) є дохід у вигляді вартості успадкованого майна (коштів, що зберігаються на рахунку спадкодавця, відкритого у банківській установі, які зазначені у свідоцтві про право на спадщину), незалежно від того, що внаслідок банкрутства фінансової установ (банку) Фондом гарантування вкладів виплачується лише гранична сума відшкодування вкладу у розмірі не менше 200000 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а рішення першої інстанції залишити без змін. При цьому стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки розміру податку з доходу фізичних осіб, визначеного одним із спірних податкових повідомлень-рішень.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у період з 13.11.2017 по 14.11.2017 проведено документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, про що складено акт від 14.11.2017 № 1982/13-01-13-10/2140818404.
Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем:
- пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164, п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 30725,07 грн.;
- п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України, в частині несвоєчасного подання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;
- пп.1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, в результаті чого донараховано військового збору за 2016 рік на загальну суму 9217,52 грн.
За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 01.12.2017 винесено податкові повідомлення-рішення: № 0292381310, яким ОСОБА_1 . збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 38406,34 грн.; № 0292401310 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 11521,90 грн.
Судами також було установлено, що підставою для прийняття спірних рішень слугували виявлені відповідачем обставини, згідно яких він дійшов до висновку про незадекларування позивачем усієї суми банківського вкладу, отриманого ним у спадщину.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду, де суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені позову із названих мотивів, з якими погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.
Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Підпунктом 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України зазначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
У відповідності до пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.