1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



28 травня 2019 року

Київ

справа №822/1457/13-а

адміністративне провадження №К/9901/557/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,



при секретарі судового засідання Лисенко О.М.,



за участю: представника позивача Семенова С.В.



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 (суддя Ковальчук А.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 (головуючий суддя Кузьмишин В.М., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Залімський І.Г.) у справі за позовом Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,



ВСТАНОВИВ:



КП "Міськтепловоденергія" звернулося з позовом до Кам`янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 №0000241504, №0000231504, №0000251504, №0000261504.



Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013, позов задоволено.



Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій податковий орган подав касаційну скаргу до суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.



В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судами неповно з`ясовано обставини у справі, зроблено невірні висновки про доведеність обставин, внаслідок чого прийнято необґрунтовані судові рішення. Податковий орган вважає хибними висновки судів, що пункт 187.10 статті 187 Податкового кодексу України встановлює правила визначення бази оподаткування за касовим методом для операцій з поставки товарів (послуг), і не встановлює спеціальні правила щодо виникнення права на податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), які входять у перелік. Тому, у частині, яка стосується податкового кредиту застосовуються загальні правила визначення дати виникнення права на податковий кредит, що регламентований пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України. Як зазначає відповідач, висновки, викладені в акті перевірки КП "Міськтепловоденергія" ґрунтуються на нормах податкового законодавства та є правомірними.



Позивачем до суду подані заперечення на касаційну скаргу, де КП "Міськтепловоденергія" вказує, що з вимогами касаційної скарги не погоджується, оскільки вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими. Позивач вважає, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит за операціями з придбання газу у НАК "Нафтогаз України" на дату отримання податкових накладних, а не на дату списання коштів з банківського рахунку.



Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2019 попередній розгляд справи призначено на 16.04.2019.



Під час попереднього розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду справи у судовому засіданні.



Ухвалою суду від 16.04.2019 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.05.2019, у якому судом оголошено перерву до 28.05.2019.



28.05.2019 у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини постанови про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.



Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини. У період з 11.02.2013 по 15.02.2013 посадовими особами Кам`янець-Подільської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування КП "Міськтепловоденергія" бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зменшення податкових зобов`язань наступних звітних періодів за грудень 2012 року.



За результатами перевірки складено акт від 22.02.2013 №320/154/36588183, яким встановлені порушення позивачем вимог пункту 187.10 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що виникли в результаті завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов`язань наступних звітних періодів за грудень 2012 року на суму 20261грн., та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2012 року на суму 1464497грн.; а також завищення суми від`ємного значення на 20261грн. за листопад 2012 року та заниження КП "Міськтепловоденергія" у декларації за листопад 2012 року суми ПДВ, що підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 206436 грн.



Підставою для таких висновків стало твердження податкового органу про безпідставність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість при здійсненні позивачем з придбання природного газу не за касовим методом, що є спеціальним для таких підприємств, а на загальних умовах. Окрім того, перевіряючий орган не погодився із віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по фіскальних чеках без долучення до них податкових накладних.



На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013:



0000241504, яким позивачу донараховано суму основного зобов`язання з ПДВ у сумі 206436грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 103218грн.;



0000231504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 20261грн. (5065,25грн. - штрафна санкція);



0000251504, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ у сумі 20261грн.;



0000261504, котрим зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1 464497грн.



Не погоджуючись з прийнятими рішеннями податкового органу позивач оскаржив його у судовому порядку.



Задовольняючи позов суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався, зокрема, тим, що зміст пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України встановлює правила визначення бази оподаткування за касовим способом для операцій з поставки природного газу вказаними у ній суб`єктами, і не встановлює таких вимог для операцій з його придбання. Суди дійшли висновку, що до формування податкового кредиту при купівлі газу слід застосовувати загальні правила визначення дати виникнення права на податковий кредит, регламентовані пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу. Крім того, стосовно сум ПДВ, включених до податкового кредиту без наявності податкової накладної, суди вважали, що позивачем дотримано підстави, передбачені для такого випадку частиною одинадцятою пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України.



Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.



Як з`ясовано судами та вбачається з матеріалів справи, між КП "Міськтепловоденергія" та НАК "Нафтогаз України" укладено договір від 30.09.2011 №14/2312/11, згідно умов якого, позивачем здійснювалось придбання природного газу з метою виробництва теплової енергії для населення та релігійних організацій.

Однак, перевіркою НАК "Нафтогаз України" стосовно наявності оплати за проданий ним газ за договором від 30.09.2011 №14/2312/11 встановлено включення до складу податкового кредиту сум податкового кредиту, при цьому не оплачених.



Такими діями, на переконання відповідача, позивач порушив пункт 187.10 статті 187 ПК України, адже застосовуючи касовий метод до визначення податкових зобов`язань листопада-грудня 2012 року, останній не використовував його при визначенні податкового кредиту цього періоду. Натомість, КП "Міськтепловоденергія" сформовано податковий кредит за операціями з придбання газу у НАК "Нафтогаз України" на дату отримання податкових накладних, а не на дату списання коштів із банківського рахунку.



Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.



Згідно з пунктом 14.1.266 статті 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).



Як встановлено підпунктом "а" пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування, зокрема є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.



Відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПК України, у разі, якщо платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов`язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг.


................
Перейти до повного тексту