ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа №822/2536/16
адміністративне провадження №К/9901/21893/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2017р. (суддя - Ковальчук А.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017р. (судді - Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, третя особа головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У грудні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Управління МВС в Хмельницькій області, щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви, висновку щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги разом з підтвердженими документами, які подані до заяви - протиправною;
- зобов`язати ліквідаційну комісію Управління МВС в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України, необхідні документи для призначення та виплати йому грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990р. №565 - XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.
В обгрунтування позовних посилався на те, що після звільнення зі служби в поліції, йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. В подальшому ним було подано заяву (рапорт) до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. Проте у такій виплаті йому відмовлено.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2017р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017р., позов задоволено.
Визнано бездіяльність Управління МВС в Хмельницькій області, щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви, висновку щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги разом з підтвердженими документами, які подані до заяви - протиправною.
Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління МВС в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України, необхідні документи для призначення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990р. №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що оскільки позивач з 06.11.2015р. був звільнений з органів внутрішніх справ та з 07.11.2015р. проходив службу в органах Національної поліції у статусі поліцейського, застосування судами до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 є безпідставним.
Посилався на те, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського №4, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського. В свою чергу, ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області не має повноважень надсилати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейським.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з жовтня 2000 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
У зв`язку з набранням чинності Законом України "Про національну поліцію" позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ та 07.11.2015р. прийнятий на службу в Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області.
16.02.2016р. позивач пройшов обстеження військово - лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області", під час якого встановлено захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області №21о/с від 19.02.2016р. ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію".
Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0720816 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 12.04.2016р., причиною інвалідності є травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків.
У липні 2016р. позивачем було подано заяву на ім`я начальника ГУНП України в Хмельницькій області щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Листом ГУНП у Хмельницькій області від 09.08.2016р №29/Д-127 позивачу повідомлено про відсутність можливості вирішити питання про призначення йому одноразової грошової допомоги, оскільки станом на дату звернення позивача до Закону України "Про Національну поліцію" не внесені зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішній справ.
16.11.2016р. ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії з заявою про виплату одноразової грошової допомоги як працівнику міліції на підставі ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990р. №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850.
Листом від 01.12.2016р. №29/Д-202 голова ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області повідомив позивача про те, що дія постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2016р. не поширюється на працівників поліції, а тому відсутні підстави для направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати позивачу грошової допомоги.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відмова ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області є протиправною.
Суди дійшли висновку, що за колишніми працівниками міліції, які після звільнення зі служби в міліції проходили службу в поліції, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. А той той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №565-ХІІ та Порядку №850.
Також суди виходили з того, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що розгляд заяви позивача відбувся з порушенням Порядку №850, оскільки відповідач не звертався ні з документами, ні з висновком до Міністерством внутрішніх справ України щодо виплати грошової допомоги позивачу, і відповідно будь-яке рішення з даного питання Міністерством внутрішніх справ України не приймалося.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07.11.2015р. набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" №580.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону №580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990р. №565-XII.
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.
До набрання чинності Законом №580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком №850.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.