ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №820/1009/17
адміністративне провадження №К/9901/41695/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Фінпром.Інвест" (далі - ТОВ компанія "Фінпром.Інвест") звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2017 року №0000211403 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 759323,75 грн (в т.ч. податкові зобов`язання 607459 грн., штрафні санкції 151864,75 грн).
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача спростовуються оформленими належним чином первинними документами та реальністю виконаних господарських операцій зі спірними контрагентами, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 31 січня 2017 року №0000211403 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 759323,75 грн. (в тому числі податкові зобов`язання 607459 грн. та штрафні санкції 151864,75 грн.)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджується первинними документами.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ компанії "Фінпром.Інвест", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересень 2016 року, за результатами якої складено акт № 29/20-40-14-03-08/31498750 від 18 січня 2017 року, яким встановлено порушення позивачем приписів: п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.7, 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет всього на 609895 грн.
На підставі висновків акту перевірки контролюючими органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2017 року № 0000211403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 762368,75 грн., з яких: основний платіж - 609895 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 152473,75 грн.
Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугувало відображене в акті судження про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Регіон.Строй", ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" у перевіряємому періоді, оскільки у позивача відсутня затверджена процедура для відбору (перевірки) постачальників послуг, укладені договори підряду мають однаковий зміст, форму та сутність. Також контролюючим органом зазначено, що позивачем не надано: докази відшкодування підрядником витрат на закупівлю енергоносіїв, акти передання підряднику технічних завдань, актів на скриті роботи та доказів про координацію робіт на об`єктах.
Слід відзначити, що на вказані доводи відповідач посилався як у акті перевірки, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної та касаційної скарг.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між позивачем (Замовник) і ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" (Підрядник) та ТОВ "Регіон.Строй" (Підрядник) укладено договори підряду № 05-VIII/6.8-5-6 від 01 серпня 2014 року та додаткової угоди № 1 від 17 січня 2015 року до вказаного договору, № 05-VI/6.5-5-6 эт від 08 серпня 2014 року та додаткова угода № 1 від 18 серпня 2014 року, № 1606/14 від 16 червня 2014 року, № 05-VIII/6.8-2 від 17 серпня 2015 року, № 05-VI/6.5-5-2 эт від 30 березня 2015 року, № 05-VIII/8.3 эт від 01.08.2013 року, № 05-VIII/8.3-8.2 від 10 лютого 2014 року, № 05-VIII/8.3-7эт від 10 лютого 2014 року, № 05-VIII/8.3-4Л від 14 квітня 2014 року, № 05-VIII/8.3-9-2 від 14 квітня 2014 року, № 05-VIII/8.3-7-2 від 14 квітня 2014 року, № 05-VIII/8.3-4от від 08 липня 2014 року, № 05-VIII/8.3-5-6 від 26 серпня 2014 року, № 03/02-15 від 12 лютого 2015 року, № 05/03-15 від 05 березня 2015 року, № 05-VIII/8.3-2от від 06 березня 2015 року, № 26/12-15 від 08 грудня 2015 року, відповідно до умов яких Підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цих договорах, на свій ризик виконати за завданням замовника будівельні монтажні роботи на об`єкті будівництва Торгово-офісного центру по вул. Каразіна, 2 у м. Харкові, а замовник зобов`язується оплатити вказані роботи. Перелік робіт, етапи виконання робіт, та їх об`єми визначаються сторонами у договірній ціні, яка є невід`ємною частиною договору.
Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента робіт, дійшли правильного висновку, що реальність господарських операцій позивача за наведеними договорами підтверджується первинними документами податкового обліку, які містять всі необхідні реквізити, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: податковими накладними, які містять адресу місцезнаходження сторін договору, одиниці виміру, вид та кількість послуг, ціну та зареєстровані в реєстрі, довідками про вартість виконаних робіт, договірними цінами, актами приймання виконаних робіт.
При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.