ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2019 року
Київ
справа №826/9077/15
адміністративне провадження №К/9901/19469/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю. від 29 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рондо" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рондо" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2014 року №0008382203 та №0008372203.
Предметом перевірки судів у цій справі були рішення податкового органу щодо правильності визначення грошових зобов`язань зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) за наслідками господарської діяльності Товариства з ТОВ "Інтро Груп" (код ЄДРПОУ 38488873) у період травня 2013 року - січня 2014 року.
Товариство не погодилось із рішеннями Інспекції про заниження податкових зобов`язань за господарськими операціями із зазначеним контрагентом і послалося на необґрунтованість висновків акта перевірки від 14 листопада 2014 року №6724/26-56-22-03-09/30050030, на підставі якого були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що подані Товариством первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські відносини по поставці товарів не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими обставинами наявності ознак фіктивної діяльності контрагента, порушенням кримінальної справи відносно його службових осіб за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та показами допитаної в якості свідка ОСОБА_1, яка пояснила, що приймала участь в реєстрації та відкритті ТОВ "Інтро Груп" за грошову винагороду, первинних документів від імені цього підприємства не складала та не підписувала, свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача й, як наслідок, підстави для формування ним відповідних податкових вигод відсутні.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 березня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення Інспекції.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що в порушення вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було вручено позивачу лише в передостанній день закінчення її проведення, чим позбавлено можливості останнього реалізації права на оскарження рішень та дій посадових осіб контролюючого органу, надання пояснень та їх документального підтвердження. Крім того, застосувавши норми підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.9 статті 86 ПК України до встановлених обставин щодо проведення перевірки Товариства на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки, оскільки в матеріалах справи відсутній обвинувальний вирок або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, що набрали законної сили, стосовно Товариства.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги зазначає про неправильне застосування апеляційним судом положень пункту 86.9 статті 86 ПК України, оскільки за приписами вказаної норми податкове повідомлення-рішення не приймається до набрання законної сили відповідним судовим рішенням лише у випадку, якщо перевірка призначена в межах порушеної стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків, діяльність якого перевіряється, кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки і збори. Натомість наголошує, що кримінальне провадження, у межах якого призначено і проведено перевірку Товариства, розслідується відносно ТОВ "Інтро Груп", а не безпосередньо позивача, тому умови для прийняття податкових повідомлень-рішення, установлені пунктом 86.9 статті 86 ПК України, у цьому випадку не застосовуються.
Також порушує питання щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм податкового і пов`язаного з ним законодавства, що регулюють підстави, умови, порядок, правильність і обґрунтованість обчислення, відображення і сплату сум податкових зобов`язань з податку на прибуток і ПДВ. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій, на підставі яких формувався податковий кредит і валові витрати позивача, непідтвердження платником податку товарності господарської операції належними і допустимими доказами. Зазначає, що повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки та копія наказу про її призначення були направлені позивачу, чим, за висновком Інспекції, виконано необхідні заходи, передбачені ПК України.
Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією на підставі наказу від 03 листопада 2014 року №5, прийнятого на виконання постанови слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15 жовтня 2014 року, у відповідності до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Інтро Груп" за період з травня 2013 року по січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 14 листопада 2014 року №6724/26-56-22-03-09/30050030, в якому відображено висновок про порушення позивачем положень: підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 316063,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ у період травня 2013 року - січня 2014 року на загальну суму 344401,00 грн.
У акті перевірки Інспекція дійшла висновку про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями із ТОВ "Інтро Груп".