1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



30 травня 2019 року

Київ

справа №826/3442/15

адміністративне провадження №К/9901/52005/18




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу

Державного підприємства Міністерства оборони України "Готель Козацький"

та ухвалу

Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2018 (колегія суддів: Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мезєнцев Є.І.)

у справі

826/3442/15

за позовом

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

Державного підприємства Міністерства оборони України "Готель Козацький"

про

стягнення заборгованості,


ВСТАНОВИВ:



ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Готель "Козацький" про стягнення податкового збору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя - Погрібніченко І.М.) від 23.06.2015 позов задоволено.

15.02.2018 відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про виправлення описки у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 (суддя - Головань О.В.) у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.05.2018 апеляційну скаргу було повернуто заявнику із підстав не надання ним документів, що підтверджують його повноваження.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.05.2018, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Вказується на те, що суд апеляційної інстанції, повернувши йому апеляційну скаргу, не перевірив повноваження заявника шляхом надіслання безкоштовного запиту до порталу електронного сервісного центу Єдиного держаного реєстру.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Згідно із приписами частини першої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час винесення судом апеляційної інстанції спірної ухвали, далі - КАС України) судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша статті 293 КАС України).

У відповідності до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Положеннями статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.


................
Перейти до повного тексту