РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2019 року
Київ
справа №9901/158/19
адміністративне провадження №П/9901/158/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (головуючий суддя), Васильєвої І.А., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
секретар судового засідання Савченко А.А.,
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача Склярук Ю.В.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 26.03.2019 (згідно з відбитком календарного штемпелю поштового відправлення) подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої ради правосуддя в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо тривалого нерозгляду повідомлення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 25.07.2018 про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя;
визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 07.02.2019 № 379/0/15-19 в частині затвердження висновку за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 25.07.2018 про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя;
зобов`язати відповідача повторно розглянути повідомлення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 25.07.2018 про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
Позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що рішення Вищої ради правосуддя в частині затвердження висновку члена Вищої Ради правосуддя ОСОБА_3 від 01.02.2019 про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, є незаконним та необґрунтованим.
Свою позицію позивачка обґрунтовує такими аргументами:
протягом півроку відповідач не вчиняв жодних дій щодо розгляду повідомлення судді ОСОБА_1 про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя, не витребував документів, пояснень, не перевіряв доводів, викладених в повідомленні, член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 дійшов висновку без проведення перевірки повідомлення судді, без витребування матеріалів та пояснень, та не дотримався розумних строків;
висновок про те, що викладені у зверненні позивачки обставини належать до питань організаційного забезпечення роботи суду та їх вирішення не належить до компетенції Вищої ради правосуддя необґрунтований, позивачка не посилалась у повідомленні на те, що стосовно неї з порушенням законодавства здійснюються заходи організаційного забезпечення роботи суду (матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду), які у відповідності до пункту 1 Положення про Державну судову адміністрацію України здійснюються Державною судовою адміністрацією і не можуть здійснюватись головою суду;
Вища рада правосуддя 25.03.2019 без правових на те підстав повторно розглянула скаргу (повідомлення) позивачки за вхідним номером 3884/0/6-18 та винесла нове рішення, повністю протилежне оскаржуваному рішенню Вищої ради правосуддя.
Відповідач у відзиві на позов просить відмовити в його задоволенні повністю. Вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами:
підставою для вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів є наявність даних, що свідчать про реальний незаконний вплив, тиск на суддю або втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя; під час підготовки питання до розгляду не виявлено таких фактів, тому член Вищої ради правосуддя склав висновок про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя;
Законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя", Регламентом Вищої ради правосуддя не встановлено строків перевірки щодо фактів втручання в діяльність судді;
Вища рада правосуддя у встановленому законодавством порядку розглянула повідомлення про втручання судді ОСОБА_1 в діяльність щодо здійснення правосуддя та ухвалила відповідне рішення;
для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій; як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід вважати зовнішню форму поведінки (діяння), яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені; значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи;
оскаржуване рішення про затвердження висновку члена Вищої ради правосуддя про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; рішення підписано всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь в його ухваленні, містить мотиви його прийняття; серед присутніх на засіданні 20 членів Вищої ради правосуддя "за" проголосували усі, тобто рішення прийнято одноголосно;
позивачка у позовній заяві не наводить обґрунтувань, які б свідчили про протиправність та незаконність рішення Вищої ради правосуддя;
станом на 25.07.2018 до Вищої ради правосуддя надійшло 39 694 справ і матеріалів, з них до члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 . - 636 справ і матеріалів, серед яких 113 повідомлень про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, з 25.07.2018 по 07.02.2019 члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 передано на розгляд ще 219 матеріалів, серед яких 37 повідомлень про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя (з них 25 розглянуто), за цей період проведено 56 засідань Вищої ради правосуддя, на яких розглянуто понад 1820 питань, з них у 52 засіданнях член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 був доповідачем більше ніж у 540 питаннях.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 01.04.2019 залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановив для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення ухвали.
Верховний Суд ухвалою від 16.04.2019 відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14.05.2019 о 10.00 год., а також витребував у Вищої ради правосуддя копії матеріалів щодо повідомлення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 25.07.2018 про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя. У судовому засіданні 14.05.2019 о 10.00 год. суд оголосив перерву до 27.05.2019 о 10.15 год.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
ОСОБА_1 з 2003 року обіймає посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 звернулася до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя (від 25.07.2018 за вхідним номером 3884/0/6-18), в якому повідомила про пряме втручання в її діяльність шляхом спонукання до винесення неправосудного рішення у кримінальному провадженні за наявності обставин, які виключають її участь у розгляду цієї справи.
Повідомлення про втручання в діяльність судді ОСОБА_1 обґрунтувала такими обставинами.
У кримінальному провадженні № 12018150120000006 суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу від 25.06.2018 про самовідвід, який мотивувала тим, що тривалий час перебувала у дружніх стосунках з батьком обвинуваченого ОСОБА_4 Постановляючи ухвалу про самовідвід, вона керувалася вимогами статті 369 Кримінального процесуального кодексу України, практикою національних судів та міжнародною практикою, виходила з принципу верховенства права. При цьому апарат суду після винесення ухвали про самовідвід справу не передав на автоматизований розподіл відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України. Керівник апарату суду ОСОБА_6 за попередньою домовленістю із суддею ОСОБА_5, який є головою суду, без правових на те підстав зімітували розгляд нібито її заяви про самовідвід і суддя ОСОБА_5 постановив завідомо неправосудне процесуальне рішення у вигляді ухвали від 12.07.2018 про відмову в задоволенні відводу. При цьому суддя ОСОБА_5 проігнорував її повідомлення від 11.07.2018 про те, що із заявою про самовідвід вона до суду не зверталася, а вирішила питання про самовідвід процесуально, постановивши ухвалу, та прийняв процесуальне рішення - ухвалу, внаслідок чого справа продовжує перебувати у провадженні судді ОСОБА_1 Цими діями голова суду, керівник апарату суду та працівники апарату перешкоджають дотриманню розумних строків розгляду справи, порушують права учасників кримінального провадження та втручаються в її діяльність як судді. Також ОСОБА_1 у повідомленні зазначає про втручання в її діяльність з боку голови суду та інших суддів у низці інших справ, перелік яких зазначено у повідомленні.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 25.07.2018 зазначене повідомлення судді ОСОБА_1 передано члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 для проведення перевірки.
Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді ОСОБА_1 про втручання в її діяльність, склав висновок від 01.02.2019 про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, зазначених у статті 73 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", за повідомленням судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1
При цьому член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3, зважаючи на положення частини третьої статті 73 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", за якими повідомлення судді про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя іншим суддею розглядається в порядку, визначеному цим Законом для розгляду дисциплінарної скарги, надав оцінку тільки доводам судді ОСОБА_1 щодо здійснення правосуддя, які зводяться до того, що керівник апарату Южноукраїнського суду Миколаївської області не виконує своїх обов`язків, не контролює роботу апарату суду, оскільки секретарем суду не внесено дані до єдиної автоматизованої системи про її самовідвід, внаслідок чого справа продовжує перебувати у провадженні судді ОСОБА_1 Доводи судді ОСОБА_1 щодо втручання в її діяльність іншими суддями не оцінювались.
Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 дійшов висновку, що обставини, повідомлені суддею ОСОБА_1, не можуть бути підставою для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, оскільки викладені обставини належать до питань організаційного забезпечення роботи суду та їх вирішення не належать до компетенції Вищої ради правосуддя. З повідомлення судді не вбачається ознак втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя, оскільки відсутні відомості про вплив на суддю з метою схилити її до ухвалення певного рішення.
Після складання висновку від 01.02.2019 про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, на підставі службової записки члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 від 05.02.2019, з огляду на положення частини третьої статті 73 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", здійснено повторне автоматизоване визначення члена Вищої ради правосуддя і згідно з відповідним протоколом від 05.02.2019 матеріал передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 для розгляду повідомлення в частині втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя іншим суддею в порядку, визначеному цим Законом для розгляду дисциплінарної скарги.
Вища рада правосуддя рішенням від 07.02.2019 № 379/0/15-19 затвердила висновки членів Вищої ради правосуддя, у тому числі ОСОБА_3 від 01.02.2019 за повідомленням судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1
Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 ухвалою від 25.03.2019 скаргу судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 залишила без розгляду та повернула скаржнику на підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", з огляду на те, що у скарзі відсутні конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, а викладені скаржником обґрунтування зводяться до переоцінки прийнятого суддею рішення.
V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД
Відповідно до статей 126 і 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 48 цього закону визначено, що суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Згідно з пунктами 1, 6, 8 частини першої статті 73 цього Закону Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя: веде і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя; проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення; звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Частиною другою статті 73 цього Закону передбачено, що Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.
Згідно з абзацом першим пункту 23.1 глави 23 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17, питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі - звернення), а також із власної ініціативи.
Відповідно до пункту 23.3 глави 23 цього Регламенту, отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.