ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2019 року
Київ
справа №620/3257/18
адміністративне провадження №К/9901/10964/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В. від 19.03.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 22.05.2018 №0000264-1301-2525.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що належний йому на праві власності автомобіль не підпадає під визначення об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно із підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, оскільки його середньоринкова вартість становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 податкового (звітного) року, тобто менше 1033500,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до відомостей, отриманих від Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України та завантажених на центральному рівні до ITC "Податковий блок" позивач є власником легкового автомобіля AUDI А8, тип кузову Седан-В, рік випуску - 2013, об`єм двигуна 3993 куб.см., який є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, що доводить правомірність спірного податкового повідомлення-рішення. При цьому судом відхилено посилання позивача на висновок експертного дослідження, оскільки останній протирічить Методиці визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів та виконаний без врахування пробігу автомобіля.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області форми "Ф" від 22.05.2018 №0000264-1301-2525.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки доказів отримання від Мінекономрозвитку розрахунку середньо ринкової вартості автомобіля, що є ідентичним автомобілю позивача, податковим органом надано не було, то наявність інформації в ITC "Податковий блок" стосовно фізичної особи платника податку та належного йому транспортного засобу не дає сама по собі право податковому органу визначати податкове зобов`язання зі сплати транспортного податку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі Інспекція вказує на те, що приймаючи рішення, апеляційний суд не врахував того, що відповідно до дотриманого листа від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.12.2018, який було подано разом із відзивом на апеляційну скаргу, середньоринкова вартість легкового автомобіля AUDI А8 з об`ємові циліндрів двигуна 4,0 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2013 року випуску, з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів становила 1445503,50 грн., а тому Головне управління ДФС у Чернігівській області мало усі законні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. При цьому зазначає, що ні під час розгляду скарги позивача в адміністративному порядку, ні під час судового розгляду відповідачем не надано доказів наявності переліку легкових автомобілів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році, наданого Мінекономрозвитку до ДФС, а також доказів розрахунку середньоринкової вартості автомобіля з ідентичними характеристиками позивача.
Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником легкового автомобіля марки "AUDI", модель "А8", 2013 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3993 сантиметрів кубічних, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2, видане: центр ДАІ7402.
22.05.2018 Головним управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0000264- 1301-2525, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік" у розмірі 25000,00 грн.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
У відповідності до статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.
Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Отже Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).