ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2889/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Малого приватного підприємства фірма "Альфа-М" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 (головуючий - Желєзна С. П., судді: Гут С. Ф., Лічман Л. В.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 (головуючий - Ярош А. І., судді: Разюк Г. П., Принцевська Н. М.) у справі
за позовом Малого приватного підприємства фірма "Альфа-М"
до Військової частини А 1785,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління ордена Червоного прапора Південного оперативного командування,
про стягнення 330066,71 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У жовтні 2013 року Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" (далі - МПП "Фірма "Альфа-М", Фірма, Виконавець) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А1785 (далі - в/ч А1785, Замовник) про стягнення з відповідача 174430,06 грн. заборгованості, з якої: 92032,12 грн. основного боргу, 31198,89 грн. збитків від інфляції у розмірі, 3% річних у розмірі 13819,95 грн., 11931,40 грн. пені, 25447,70 грн. збитків (упущеної вигоди).
2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе згідно з мировою угодою про реструктуризацію зобов`язань №212 від 24.11.2011 (далі - мирова угода №212), в частині сплати суми боргу в строки, визначені умовами цієї мирової угоди.
3. 29.03.2018 МПП "Фірма "Альфа-М" було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 330066,71 грн., яка складається з: 92032,12 грн. основного боргу; 199709,70 грн. збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 26006,01 грн., нарахованих за період з 01.10.2008 по 28.02.2018; 9525,95 грн. пені, нарахованої за період з 01.11.2012 по 31.10.2013; 2792,93 грн. збитків (упущеної вигоди). Вказана заява обґрунтовується збільшенням періоду прострочення виконання в/ч А1785 зобов`язань за мировою угодою №212.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.12.2013 (суддя Малярчук І. А.) позов задоволено частково. Стягнуто з в/ч А1785 на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 614,45 грн. судових витрат по справі №11/17-4648-2011, зазначених сторонами у пункті 1 мирової угоди №212, 1035,44 грн. витрат на відрядження, 33 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог МПП "Фірма "Альфа-М" про стягнення з в/ч А1785 заборгованості в сумі 90366,25 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
5. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 (головуючий - Головей В. М., судді: Мирошниченко М. А., Шевченко В.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2013 скасовано в частині стягнення з в/ч А1785 на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 1035,44 грн. витрат на відрядження та 33 грн. судового збору і викладено пункт 2 резолютивної частини рішення у новій редакції, а саме стягнуто з в/ч А1785 на користь МПП „Фірма „Альфа-М" 159,68 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 7218,24 грн., 614,45 грн. судових витрат, відшкодування яких передбачено умовами мирової угоди №212, 159,85 грн. судового збору. В іншій частині рішення від 18.12.2013 залишено без змін.
6. Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 (головуючий - Полянський А. Г., судді: Кравчук Г. А., Мачульський Г. М.) рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 скасовано з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
7. Зазначена постанова мотивована посиланням на те, що: 1) частина позовних вимог в сумі 90366,25 грн. згідно з пунктом 1.1. мирової угоди №212 є правовідносинами сторін по договору №212 від 21.05.2004, які вже були предметом судового розгляду та з цих підстав є відповідне судове рішення - постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 у справі №5/123-08-4514, обов`язкова до виконання, тому МПП "Фірма "Альфа-М" мало право звернутися до примусового виконання цього судового рішення з метою одержання з боржника присудженої заборгованості; 2) апеляційним судом за результатами перерахунку збитків від інфляції та 3% річних на суму основного боргу у розмірі 53225,43 грн., не було наведено розрахунку, за яким здійснювалось нарахування збитків від інфляції та 3% річних; 3) при новому розгляді необхідно з`ясувати питання про ліквідацію в/ч А1785 з огляду на подану позивачем заяву про заміну відповідача правонаступником.
8. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2018 (головуючий - Оборотова О. Ю., судді: Степанова Л. В., Щавинська Ю. М.) закрито провадження у справі в частині позовних вимог МПП "Фірма "Альфа-М" про стягнення 90366,25 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 175 та пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з постановленням у межах справи №5/123-08-4514 за позовом ПП "Фірма "Альфа-М" до в/ч А1357, правонаступником якої є в/ч А1785, судового рішення про стягнення на користь позивача заборгованості у загальній сумі 90366,25 грн., з якої: 53225,43 грн. основного боргу, 26475,34 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 4072,03 грн., 5141,73 грн. пені.
9. Ухвала мотивована тим, що в частині позовних вимог на суму 90366,25 грн. є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
10. За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з в/ч А1785 на користь МПП "Фірма "Альфа-М" 1665,87 грн. відшкодування витрат на відновлення порушеного права, 3% річних у розмірі 9838,68 грн., 71727,42 грн. інфляційних втрат, 2720,30 грн. судового збору, 2293,68 грн. витрат на проїзд. В решті позову відмовлено.
11. Зазначені рішення та постанова мотивовані положеннями статей 22, 258, 261, 267, 526, 530, 549, 604, 610, 611, 612, 617, 623, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 174, 193, 202, 224, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 74, 75, 86, 269 ГПК України, з урахуванням яких суди дійшли висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) оскільки загальна сума, стягнута на користь позивача у межах справи №5/123-08-4514, складає 90366,25 грн., а у пункті 1.1 мирової угоди №212 від 24.11.2011 сторонами врегульовано порядок сплати в/ч А1357 заборгованості у загальному розмірі 92032,12 грн., то різниця між зазначеними сумами боргу складає 1665,87 грн., обов`язок відшкодування якої покладається на відповідача, що і було стягнуто оскаржуваним рішенням суду; 2) підстави для нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму 92032,12 грн. відсутні, оскільки в результаті укладення 24.11.2011 мирової угоди правова природа суми боргу, яка була включена до такої угоди, не змінилася і основною заборгованістю відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 у справі №5/123-08-4514 є 53225,43 грн., нарахування збитків від інфляції на яку є правомірним. Відтак, перевіривши розрахунок інфляційних втрат і 3% річних, суди дійшли висновку, що правильним розміром інфляційних втрат і 3% річних є 71727,42 грн. і 9838,68 грн. відповідно, розрахунок яких здійснено на основний борг у розмірі 53225,43 грн. протягом періоду з 01.01.2012 по 28.02.2018; 3) правильним розміром стягуваної пені є 4029,72 грн., розраховані на суму основного боргу у розмірі 53225,43 грн. за період з 01.01.2012 по 30.06.2012, проте в цій частині позову слід відмовити з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем; 4) позовні вимоги про стягнення 2792,93 грн. упущеної вигоди, які були розраховані позивачем на суму 92032,12 грн. протягом періоду з 01.01.2012 по 27.03.2012, є необґрунтованими зважаючи на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями в/ч А1785 та заявленими до стягнення збитками.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, МПП "Фірма "Альфа-М" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 204, 212, 604, 625 ЦК України, статті 232 ГК України та статей 75, 175, 231 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) суди неправомірно не визнали мирову угоду №212 новацією, незважаючи на умови пункту 7.3 цієї мирової угоди та постанови Вищого господарського суду України у справах №№914/1202/14, 914/1141/16, 902/391/14, 902/411/14, 902/304/14, 906/1246/15 (за участю МПП "Альфа-М"), в яких аналогічні правочини визнано новаціями, що, на думку позивача, є встановленими судами преюдиціальними обставинами, які не підлягають доказуванню при вирішенні цього спору; 2)судами не враховано, що мирова угода №212 хоч і не затверджена судом, але є дійсною як звичайний правочин і зобов`язання за цією угодою є обов`язковими до виконання; 3) без урахування пунктів 1.1, 2.1 мирової угоди №212 суд першої інстанції безпідставно змінив базу та період нарахування інфляційних втрат і 3% річних, а також при їх розрахунках неправомірно застосував методологію, згідно з якою "інфляційні на інфляційні не нараховуються"; 4) суд першої інстанції неправомірно закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 90366,25 грн., помилково ототожнивши предмет та підстав позовних вимог у справах №5/123-08-4514 і №916/2889/13, позаяк предметом позовних вимог у справі №5/123-08-4514 були грошові зобов`язання, які виникли з умов договору №212 від 21.05.2004 та додаткових угод до нього, а підставою позову - прострочення виконання цих зобов`язань, тоді як предметом позовних вимог у цій справі є грошові зобов`язання, які виникли з умов мирової угоди №212, і підставою для них було прострочення виконання саме цих зобов`язань; 5) не відповідає змісту пункту 4.1 мирової угоди №212 помилковий висновок місцевого суду про те, що умовами цієї мирової угоди не передбачено нарахування пені протягом періоду, більшого ніж 6 місяців, внаслідок чого було безпідставно відмовлено у стягненні пені, нарахованої за рік, який передував поданню позову.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
14. Відповідачем відзив на касаційну скаргу не подавався.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15. 21.05.2004 між МПП „Фірма „Альфа-М" (Виконавець) та військовою частиною А1357 (Замовник) було укладено договір №212 на виконання технічного обслуговування систем зв`язку, відповідно до пунктів 1.1, 3.2, 6.1 якого Виконавцем на замовлення Замовника були прийняті на себе зобов`язання із виконання технічного обслуговування систем зв`язку на вузлах зв`язку в/ч А1357 Південного оперативного командування. Оплата за виконане технічне обслуговування проводиться Замовником на підставі пред`явлених Виконавцем рахунків з підписаними Замовником актами виконаного технічного обслуговування. Договір укладено строком до 31.12.2004 з можливістю подальшої пролонгації.
16. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 у справі №5/123-08-4514 рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2009 змінено з викладенням резолютивної частини у новій редакції, а саме: стягнуто з в/ч А1357 на користь МПП „Фірма „Альфа-М" заборгованість у сумі 53225,43 грн., інфляційні втрати у сумі 26475,34 грн., 3% річних у розмірі 4072,03 грн., пеню у розмірі 5141,73 грн., держмито у розмірі 889,15 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також держмито за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 444,57 грн.
17. 01.10.2011 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №29953590 та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 29954548 з примусового виконання наказу від 01.06.2011, виданого на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 по справі №5/123-08-4514 про стягнення з в/ч А1357 на користь МПП „Фірма „Альфа-М" боргу в розмірі 89921,68 грн. та державного мита у розмірі 444,57 грн.
18. 24.11.2011 між в/ч А1357 та МПП „Фірма „Альфа-М" було укладено мирову угоду про реструктуризацію зобов`язань №212, за умовами пункту 1.1 якої в/ч А1357 були прийняті на себе зобов`язання з погашення заборгованості перед МПП „Фірма „Альфа-М", яка виникла на підставі договору №212 від 21.05.2004 та додаткових угод до нього, та з урахуванням рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2009 по справі №5/123-08-4514 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 по справі №5/123-08-4514 на загальну суму 92032,12 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 53225,43 грн., інфляційних втрат у сумі 26475,34 грн., 3% річних у розмірі 4072,03 грн., пені у розмірі 5141,73 грн., а також суми відшкодування судових витрат у розмірі 3117,59 грн., понесених Фірмою протягом періоду розгляду господарським судом справи №5/123-08-4514. Вказана мирова угода не була затверджена судом.
19. Згідно з пунктами 2.1, 4.1, 7.2 мирової угоди №212 військова частина А1357 самостійно без пред`явлення рахунку з боку МПП „Фірма „Альфа-М" перераховує на поточний рахунок останнього суму боргу, вказану у договорі, не пізніше 31.12.2011 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих за період з 01.10.2008 до дня перерахування, якщо за період індекс інфляції перевищує 100% згідно ст.625 ЦК України. При порушенні строків платежів в/ч А1357 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно ст.ст.534, 549, 611 ЦК України. З моменту набрання чинності цією мировою угодою зобов`язання сторін за договором №212 від 21.05.2004 та судовими рішеннями по справі №5/123-08-4514 втрачають чинність відповідно до ст.604 ЦК України.
20. Відповідно до довідки №2/1935 від 16.10.2013 Управління ордена Червоного прапора Південного оперативного командування на підставі директиви Міністра оборони України від 27.02.2012 №Д-322/1*1 в/ч А1357 була розформована, правонаступником вказаної частини визначено в/ч А1785, а ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2015 замінено відповідача по справі №5/123-08-4514 - в/ч А1357 його правонаступником - в/ч А 1785.
21. З листів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області №10-08/307-2893 від 08.05.2018 та №10-08/308-2894 від 08.05.2018, повідомлення про безспірне списання коштів з рахунку в/ч А 1785, меморіального ордеру №7 від 11.05.2018 на суму 77291,08 грн., меморіального ордеру №9 від 11.05.2018 на суму 6481,72 грн., меморіального ордеру №6 від 11.05.2018 на суму 6148,88 грн., меморіального ордеру №5 від 11.05.2018 на суму 444,57 грн. вбачається, що на виконання судових рішень у справі №5/123-08-4514 з рахунків відповідача було списано грошові кошти на загальну суму 90366,25 грн., присуджені до стягнення на користь МПП „Фірма „Альфа-М".
Позиція Верховного Суду
22. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
23. Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.
24. Застосування новації як способу припинення зобов`язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; наявності умов про припинення попереднього зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов`язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов`язання.
25. Верховним Судом України у постанові від 09.09.2014 по справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012 (3-105гс14) про стягнення заборгованості за договором про організацію взаєморозрахунків висловлено правову позицію про те, що характерним для новації є саме укладення нового зобов`язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов`язання, при цьому, нове зобов`язання укладається між тими ж сторонами, договір про організацію взаєморозрахунків таких ознак не містить.
26. На відміну від звичайного договору, мирова угода укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Тобто мирова угода не є договором у цивільному/господарському-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентовано положеннями ГПК України, проте вона має на меті припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №904/8731/17 і від 20.06.2018 у справі №913/869/14).
27. Особливість мирової угоди полягає в тому, що її умови набувають чинності (юридичної сили) лише у випадку її затвердження судом. У зв`язку з цим апеляційним судом обґрунтовано не взято до уваги як такий, що не породжує правових наслідків, пункт 7.3 мирової угоди №212 в частині припинення зобов`язань сторін за рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2009 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 у справі №5/123-08-4514, оскільки мирова угода №212 не була затверджена в рамках зазначеної справи.
28. Відтак, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що мирова угода №212 не є мировою угодою у розумінні статей 78 та 121 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, тому що вона не затверджувалася судом, а є звичайним правочином.
29. Суди попередніх інстанцій, враховуючи положення статті 604 ЦК України, дослідивши обставини справи та надавши належну оцінку умовам мирової угоди №212, дійшли вірного висновку про те, що, укладена між сторонами мирова угода не є новацією в розумінні статті 604 ЦК України, оскільки за умовами мирової угоди №212 зобов`язання відповідача за договором №212 від 21.05.2004 не було замінено на будь-яке інше (нове) зобов`язання (поставка товару, надання послуг), умов про припинення первісного зобов`язання, що виникло за вказаним договором мирова угода не містить, а зміна порядку і строку виконання такого зобов`язання, встановлення порядку погашення заборгованості не може вважатися новацією в розумінні вищевказаної норми (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №921/412/17-г/7).
30. Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника про неправомірне невизнання судами мирової угоди №212 новацією, незважаючи на умови пункту 7.3 цієї мирової угоди та постанови Вищого господарського суду України у справах №№914/1202/14, 914/1141/16, 902/391/14, 902/411/14, 902/304/14, 906/1246/15 (за участю МПП "Альфа-М"), в яких аналогічні правочини визнано новаціями, що, на думку позивача, є встановленими судами преюдиціальними обставинами, які не підлягають доказуванню при вирішенні цього спору, оскільки згідно з частинами 4, 7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.