ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 19/5007/25-Б/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області
на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.10.2018
та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019
(Головуючий суддя - Крейбух О.Г., судді - Демидюк О.О., Юрчук М.І.)
у справі за заявою Комунального підприємства житлово-комунального господарства Любарської селищної ради
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №19/5007/25-Б/11 про банкрутство Комунального підприємства житлово-комунального господарства Любарської селищної ради.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.10.2018 року у справі № 19/5007/25-Б/11, серед іншого:
- Клопотання ліквідатора Комунального підприємства житлово-комунального господарства Любарської селищної ради Коваль І.В. від 30.05.2018 року № 02-15/жкг/10 про стягнення з кредиторів оплати послуг ліквідатора банкрута пропорційно кредиторським вимогам з урахування клопотання від 20.06.2018 року № 02-15/жкг та доповнень від 20.06.2018 року № 02-15/жкг/11/1 задоволено частково.
- Стягнуто з Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни - 7 889,00 грн витрат на оплату послуг ліквідатора.
3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на ухвалу господарського суду Житомирської області про стягнення оплати послуг ліквідатора від 09.10.2018р. у справі № 19/5007/25-Б/11 залишити без задоволення.
Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Житомирської області про стягнення оплати послуг ліквідатора від 09.10.2018р. у справі № 19/5007/25-Б/11 залишено без змін.
4. Судові рішення обґрунтовані тим, що оскільки оплата послуг, пов`язаних з провадженням у справі №19/5007/25-Б/11 про банкрутство Комунального підприємства житлово-комунального господарства Любарської селищної ради, арбітражному керуючому Коваль І.В. не здійснювалась за рахунок коштів від продажу майна боржника (майно і грошові кошти у банкрута відсутні), що підтверджується матеріалами справи, а виробнича діяльність підприємством-банкрутом не велась, така оплата послуг підлягає стягненню з кредиторів пропорційно заявлених ними до банкрута вимог у справі, у тому числі і з Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, відповідні кошти в рахунок оплати виконаних арбітражним керуючим Коваль І.В. послуг ліквідатора Комунального підприємства житлово-комунального господарства Любарської селищної ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
5. Бердичівська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.10.2018 в частині стягнення з останньої оплати послуг в сумі 7 889,00 грн, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому у задоволенні вимог щодо стягнення з Бердичівська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 7 889,00 грн.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Доводи касаційної скарги збігаються із доводами апеляційної скарги. Зокрема, скаржник в обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що не є суб`єктом господарювання і здійснює свою діяльність виключно в інтересах держави та фінансується з Державного бюджету України. Сума оплати послуг, які на думку арбітражного керуючого має сплатити Бердичівська ОДПІ є додатковим тягарем, який ляже на державний бюджет;
6.1. Також посилається на те, що комітетом кредиторів було вирішено питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого Коваль І.В., згідно якого дана оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів від реалізованого майна боржника. Відповідно цього кредиторами не було створено фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
6.2. У підсумку вважає, що оскаржувані рішення є незаконними, необґрунтованими, а тому підлягає скасуванню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.
8.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі верховного Суду від 08.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі №19/5007/25-Б/11 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.10.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 у вказаній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на 22 травня 2019 року о 14 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
11. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).
12. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
13. Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство, в редакції від 22.12.2011, який вступив в дію з 19.01.2013, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
14. Враховуючи, що у даній справі провадження порушено до 19.01.2013 року, а також, що на момент набрання Законом про банкрутство чинності господарським судом вже було прийнято постанову від 01.03.2012 року про визнання боржника банкрутом - справа розглядається із застосуванням положень Закону про банкрутство в редакції, що діяла до набрання чинності Законом від 22.12.2011 року №4212-VI, тобто до 19.01.2013 року.