ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/390/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Овчарик В. М.,
за участю представників:
позивача - Поддимая А. Б. (адвокат),
відповідача - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств
про розподіл судових витрат у справі
за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств
до Луцької міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Луцькі ринки",
про визнання недійсними і скасувань рішень.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.11.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, позов Волинської обласної спілки споживчих товариств (далі - Волинська облспоживспілка) задоволено повністю: визнано недійсним і скасовано рішення Луцької міської ради від 30.05.2018 № 42/79 "Про припинення договору оренди землі від 20.02.2009, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 14.09.2009 за № 040907700460, з усіма доповненнями та змінами, укладеного з Волинською облспоживспілкою, шляхом його розірвання в односторонньому порядку" зі змінами, внесеними згідно з рішенням Луцької міської ради від 05.06.2018 № 42/80 "Про внесення змін до рішення місцевої ради від 30.05.2018 № 42/79 "Про припинення договору оренди землі від 20.02.2009, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 14.09.2009 за № 040907700468, з усіма доповненнями та змінами, укладеного з Волинською облспоживспілкою, шляхом його розірвання в односторонньому порядку" та рішення Луцької міської ради від 05.06.2018 № 42/81 "Про надання КП "Луцькі ринки" в постійне користування земельної ділянки для обслуговування ринку "Завокзальний" на вул. Карпенка-Карого, 1".
Постановою Верховного Суду від 16.04.2019 касаційну скаргу Луцької міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2018 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі № 903/390/18 залишено без змін.
15.04.2019 до ухвалення постанови судом касаційної інстанції Волинська облспоживспілка звернулася із заявою про розподіл судових витрат, посилаючись на положення частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У строк, передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України, - 22.04.2019 Волинська облспоживспілка подала до Касаційного господарського суду заяву, до якої додано докази судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції. Зазначене клопотання отримано Касаційним господарським судом 23.04.2019.
Зокрема, позивач заявив до стягнення з відповідача судові витрати у сумі 22 950,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надав копії:
- договору про надання юридичних послуг від 18.03.2019 № 19.03.12;
- витягу з наказу з основної діяльності від 15.09.2017 № 02-ОД щодо встановлення погодинних ставок вартості роботи адвоката;
- акта здачі-приймання виконаних робіт від 19.04.2019 до договору про надання юридичних послуг від 18.03.2019 № 19.03.12;
- рахунка від 19.04.2019 № 20 до договору про надання юридичних послуг від 18.03.2019 № 19.03.12;
- платіжного доручення від 19.04.2019 № 2895 на суму 22 950,00 грн;
- наказу від 29.12.2017 про прийняття Поддимая А. Б. на посаду адвоката Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Ай Ел Еф";
- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я Поддимая А. Б.
16.05.2019 до Касаційного господарського суду від Луцької міської ради надійшло клопотання про зменшення судових витрат.
Обґрунтовуючи це клопотання, Луцька міська рада наголосила, що суму зазначених витрат вважає неспівмірною зі складністю справи. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 950,00 грн, на думку Луцької міської ради, є завищеними і такими, що не відповідають ціні немайнового позову.
У зв`язку із зазначеним Луцька міська рада просить Касаційний господарський суд зменшити судові витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.