ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/11924/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини"
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго"
про визнання незаконним та скасування наказу в частині,
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись у суд з даним позовом, Приватне акціонерне товариство "Насіння Чернігівщини" (далі-позивач), просило визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі-відповідач) від 26.07.2013 № 532 (далі-Наказ) в частині віднесення об`єктів, що увійшли до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго", а саме: будівля ТП- РП ТП-352 (далі-ТП-352), у переліку майна за № 5818, яке затверджено Наказом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Наказ є незаконним, оскільки не відповідає законодавству, яке діяло на момент його прийняття, та він порушує майнові права позивача, оскільки ТП-352 належить позивачу на праві власності згідно відповідного свідоцтва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилався на те, що ТП-352 є власністю позивача, оскільки вона увійшла до статутного фонду позивача при корпоратизації та була зареєстрована у встановленому законом порядку. Позивач вказує, що суди не дослідили акт приймання-передачі майна та аудиторський висновок та не звернули уваги на те, що відповідач видав Наказ із перевищенням наданих йому повноважень.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем прийнято Наказ, за зверненням Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго", з урахуванням поданих відповідних документів, яким затверджено перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" під час корпоратизації, станом на 01.07.1995, зокрема ТП-352, згідно з додатком до Наказу, відповідність якого підтверджено аудиторським висновком Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Аваль" від 26.04.2013.
Також встановлено, що Наказ було видано відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097 "Про затвердження Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2003 № 1201/8522.
Суди встановили, що позивач в підтвердження належності йому на праві власності ТП-352 подав, зокрема свідоцтво про право власності на об`єкти нерухомості за адресою: м.Чернігів, вул.Любченка, 3 (перейменована в подальшому на вулицю Володимира Дроздова), яке складається з щитової В-1 пл.50,8 кв.м (далі-Свідоцтво), яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.02.2001 № 37, документи на користування земельною ділянкою, а також посилався на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2017 у справі № 927/1046/16, тоді як ТП-352 знаходиться за іншою адресою - Чернігівська область, Чернігівський район
Крім того встановлено, що відповідачем було подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач був наділений правом здійснювати функції з управління об`єктами державної власності, що належить до сфери його управління, тому він вправі був видавати Наказ. При цьому суди вказали на те, що позивачем не доведено належності йому на праві власності ТП-352. Відхиляючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суди послалися на те, що у задоволені позову відмовлено по суті через недоведеність позовних вимог, тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні виходячи із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Пунктом 1.4 Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, яке затверджено наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2003 за № 1021/8522, яке було чинне на час прийняття Наказу, встановлено, що підлягають підтвердженню права власності тільки на об`єкти нерухомого майна під час приватизації або створення господарських товариств, будівництво яких (на дату оцінки) було закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку і перебувають на балансі товариства.
Відповідно до пункту 2.1 наведеного Положення, при створенні відкритого акціонерного товариства (при перетворенні підприємства у відкрите акціонерне товариство) у процесі приватизації (корпоратизації) передача об`єктів нерухомого майна проводиться на підставі наказів засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) з актом приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, який готується за окремою формою, що наведена в додатку 1. У разі перетворення у відкрите акціонерне товариство підприємства із змішаною формою власності нерухоме майно передається актом приймання-передавання нерухомого майна за формою, що наведена в додатку 2.
Згідно пункту 2.3 зазначеного Положення, підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі таких документів: дані інвентаризаційних описів основних фондів, складені на дату оцінки об`єкта; копія державного акта про право власності на землю або на право постійного користування земельною ділянкою; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу або акт оцінки вартості майна; акти державних комісій про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (у разі наявності); перелік нерухомого майна, що є власністю орендаря (для орендних підприємств за станом на дату оцінки), із зазначенням вартості, інвентарного номера та місцезнаходження; завірені копії установчих документів, які підтверджують правонаступництво приватизованого акціонерного товариства; аудиторський висновок (у разі відсутності документів, що стосуються бухгалтерського обліку); затверджений план приватизації (план розміщення акцій) або нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об`єкта приватизації.