П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 511/2947/13-а
Провадження № 11-1532апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суд від 19 червня 2018 року (судді Шляхтицький О. І., Потапчук В. О., Семенюк Г. В.) у справі № 511/2947/13-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області (далі - РДА), про скасування державних актів та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії:
- НОМЕР_1, виданий на підставі розпорядження виконуючого обов`язки голови РДА від 27 січня 2010 року № 18/А-2010 на ім`я ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- НОМЕР_2, виданий на підставі розпорядження виконуючого обов`язки голови РДА від 27 січня 2010 року № 17/А-2010 на ім`я ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- НОМЕР_3, виданий на підставі розпорядження виконуючого обов`язки голови РДА від 27 січня 2010 року № 16/А-2010 на ім`я ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 03 квітня 2013 року набрала законної сили постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі за його позовом до РДА, якою задоволено позовні вимоги та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки голови РДА від:
- 19 жовтня 2009 року № 936/А-2009 про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області;
- 27 січня 2010 року № 17/А-2010 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за межами населеного пункту;
- 19 жовтня 2009 року № 938/А-2009 про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області;
- 27 січня 2010 року № 18/А-2010 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за межами населеного пункту;
- 19 жовтня 2009 року № 937/А-2009 про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області;
- 27 січня 2010 року № 16/А-2010 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за межами населеного пункту.
На підставі скасованих розпоряджень ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали державні акти про право власності на спірні земельні ділянки.
Вважаючи видані державні акти такими, що порушують його право користування належною йому земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Роздільнянський районний суд Одеської області постановою від 27 березня 2014 року позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 червня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5 задовольнив: постанову суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив, роз`яснивши позивачу право на звернення з цим позовом у порядкуцивільного судочинства.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Роздільнянського районного суду Одеської області.
На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. На думку скаржника, після скасування розпоряджень, на підставі яких були видані оскаржувані державні акти на земельні ділянки, для подальшого захисту свого порушеного права він звернувся з позовом про скасування державних актів у порядку адміністративного судочинства, оскільки перехід права власності до відповідачів відбувся на підставі розпоряджень суб`єкта владних повноважень, скасованих рішенням суду, що набрало законної сили.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 20 грудня 2018 року передав справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначив, що скаржник не навів належного обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція скаржника містить ряд суперечностей, не зазначено конкретних порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, а тому відсутні законні підстави для скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду.
Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з розпорядженням РДА від 25 грудня 2006 року № 1411/А-2006 ОСОБА_1 було надано згоду на укладання договору оренди на земельну ділянку загальною площею 38 га - поліпшених пасовищ із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області терміном на 1 рік (виготовлення державного акта для ведення фермерського господарства).
Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області 01 січня 2007 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 січня 2007 року № 1124.
Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 прийняв на підставі акта приймання-передачі від 01 січня 2007 року.
29 грудня 2007 року ОСОБА_1 уклав з Державним підприємством "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У зв`язку з тривалою процедурою підготовки та узгодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, дія договору оренди продовжувалася, що підтверджується наданою до суду довідкою Новоукраїнського сільського голови та землевпорядника сільської ради від 09 листопада 2011 року № 334/02-1, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 2008 року по 15 червня 2010 року орендував земельну ділянку площею 38 га - пасовищ із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області й своєчасно сплачував орендну плату.
Розпорядженням РДА від 05 травня 2009 року № 460/А-2009 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Згідно з розпорядженнями виконуючого обов`язки голови РДА від 27 січня 2010 року за № 18/А-2010, № 16/А-2010, № 17/А-2010 затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею по 2,0 га ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту). На підставі цих розпоряджень видано державні акти на право власності на землю серії:
- ЯЛ № 279934 на ім`я ОСОБА_2, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 512390001000455 від 03 червня 2011 року;
- НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 512390001000454 від 03 червня 2011 року;
- НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 512390001002347 від 29 жовтня 2012 року.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ця справа належить до юрисдикції адміністративних судів.
Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що предметом спору в цій справі є визнання за фізичними особами права власності на земельні ділянки, відповідачі у справі не є суб`єктами владних повноважень, а тому спірні правовідносини не мають жодних ознак публічно-правового спору, що унеможливлює розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.