П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/8/19
Провадження № 11-52заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Президента України, Президента України ОСОБА_2, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), Голови ВРП ОСОБА_3, члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_5, члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_6, члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_7, члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_8, члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_9, Держаної казначейської служби України (далі - ДКСУ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, уряд України в особі Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 січня 2019 року (суддя Юрченко В. П.),
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Адміністрації Президента України, Президента України ОСОБА_2, ВРП, Голови ВРП ОСОБА_4, членів Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ДКСУ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, уряд України в особі Міністерства юстиції України, у якому, посилаючись на порушення прав позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо нього та вилилась у владно-управлінські, владно-судові рішення та процесуальні катування позивача, просив визнати протиправними дії зазначених осіб при постановленні ухвал за скаргами заявника-позивача до Президента України, Верховної Ради України та до ВРП, а також стягнути на користь позивача завдану йому матеріальну та моральну шкоду.
8 січня 2019 рокуКасаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу про повернення згаданого вище позову ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
Так, цей суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у своїй позовній заяві об`єднав кілька позовних вимог, що не допускається відповідно до частини п`ятої статті 172 КАС, оскільки щодо них законом визначена виключна підсудність різним судам.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 з підстави недотримання судом норм процесуального права подавапеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування незаконної, на його думку, ухвали суду першої інстанції та ухвалення рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Глава 2 КАС визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних справ.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Відтак Верховному Суду як суду першої інстанції, з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22, 27 та 266 КАС, підсудні лише ті із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, які звернені до ВРП та Президента України.
Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено частиною першою статті 20 КАС. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина друга статті 20 КАС).
За змістом позову ОСОБА_1 об`єднано позовні вимоги як до Президента України та ВРП, які з урахуванням вимог дотримання інстанційної підсудності, визначеної статтею 22 КАС, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Адміністрації Президента України, Голови та членів ВРП, що підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.