ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
м. Київ
Справа №176/2522/15-к
Провадження № 51-3915км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурорів Грищенка М. А., Журавльова О. В.,
Киричка О. В.
захисників Гавриленка В. В., Савенка М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гавриленка В. В. на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2017 року у кримінальному провадженні №420150400100000731 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Жовті Води Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.2 ст. 369-2 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України, та призначено покарання - за ч.3 ст.368 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 роки та з конфіскацією всього особистого майна, що належить йому на праві власності; за ч.2 ст.369-2 КК України - у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 роки, з конфіскацією всього особистого майна, що належить йому на праві власності.
Згідно з обставинами, які встановлені судом першої інстанції, 11 та 17 вересня 2015 року завідувач Жовтоводського міського сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1., перебуваючи у службовому кабінеті НОМЕР_1, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 2 200 грн., в тому числі 1000 грн. за вчинення в інтересах ОСОБА_2 дій з використанням службового становища, а саме - здійснення реєстрації за місцем проживання дружини ОСОБА_3 ; 500 грн. - за оформлення та видачу паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 ; а також 700 грн. - за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами ДМС в Дніпропетровській області, уповноваженими на виконання функцій держави, про швидке оформлення та видачу закордонного паспорту на ім`я ОСОБА_2
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2017 року зазначений вирок місцевого суду змінено. Постановлено виключити з вироку суду рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та вирішено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк 3 роки з конфіскацією всього особистого майна, що належить йому на праві власності.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанцій та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність
Касаційна скарга мотивована тим, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не надали належної правової оцінки доказам, здобутим в результаті проведення негласних слідчих дій, що всупереч вимогам ст. 421 КПК України апеляційний суд своєю ухвалою погіршив становище засудженого, виключивши з обвинувачення кваліфікацію дій останнього за ч.2 ст. 369-2 КК України та зазначивши, що усі дії обвинуваченого охоплюються одним складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Зазначається, що в ухвалі апеляційного суду не наведені встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази та не вказані мотиви та норми закону, якими суд керувався, що в порушення вимог ч.3 ст. 404 КПК України апеляційним судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту про витребування та дослідження доказів, про допит свідків та про призначення експертизи.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підтримали доводи касаційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурори заперечили проти задоволення касаційної скарги захисника.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
У відповідності з вимогами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.