Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 553/4454/15-ц
провадження № 61-44452св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 27 червня 2018 року у складі судді Парахіної Є. В. та постанову апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Прядкіної О. В., Хіль Л. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - ТОВ "Полтаваобленерго") про визнання незаконним і скасування наказу, відшкодування моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що з 1998 року перебував у трудових відносинах із відповідачем, а з 01 січня 2015 року займав посаду директора з правової роботи.
29 травня 2015 року він подав до ПАТ "Полтаваобленерго" заяву про надання йому творчої відпустки з 17 червня 2015 року тривалістю 3 місяці для написання монографії.
11 червня 2015 року товариство направило йому лист, у якому повідомило про те, що питання про надання вказаної відпустки буде вирішене після його виходу на роботу з лікарняного.
18 червня 2015 року він звернувся до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності ПАТ "Полтаваобленерго" щодо ненадання йому творчої відпустки. Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 04 грудня 2015 року (набрало законної сили) зазначені вимоги задоволені (справа № 553/2444/15-ц).
29 вересня 2015 року відповідач видав наказ № 334 "Про проведення розслідування", яким його (позивача) до закінчення службового розслідування було позбавлено організаційно-розпорядчих функцій та права користування службовим автомобілем і телефоном, а канцелярії заборонено приймати кореспонденцію від нього та на його адресу.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив:
- визнати незаконним і скасувати наказ ПАТ "Полтаваобленерго" від 29 вересня 2015 року № 334 "Про проведення розслідування";
- стягнути з ПАТ "Полтаваобленерго" грошову компенсацію моральної шкоди в сумі 1 300 000 грн, завданої внаслідок порушення його громадянських і трудових прав та свобод, а саме: 500 000 грн моральної шкоди, завданої в результаті настання негативних наслідків для його репутації та самооцінки; 50 000 грн - як інваліду у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та позбавленням права на санаторно-курортне лікування; 100 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок погіршення стану здоров`я у зв`язку з ненаданням творчої відпустки та позбавленням права на творчу діяльність; 100 000 грн моральної шкоди за погіршення взаємовідносин з оточуючими людьми; 100 000 грн моральної шкоди у зв`язку з прийняттям незаконного наказу від 29 вересня 2015 року № 334 та незаконного позбавлення організаційно-розпорядчих функцій, можливості користуватись службовим автотранспортом, відключення службового комп`ютера від корпоративної комп`ютерної системи та телефону.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 27 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у визнанні незаконним наказу про проведення службового розслідування, суд першої інстанції виходив із того, що цей наказ прав і законних інтересів позивача не порушує, оскільки прийнятий у зв`язку з необхідністю перевірки причин його тривалої відсутності на робочому місці. Ініціювання проведення такої перевірки є правом роботодавця і не може вважатися порушенням трудових прав працівника.
При цьому суд вважав доцільним стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди в розмірі 15 000 грн, завданої внаслідок ненадання творчої відпустки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2018 року рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 27 червня 2018 року змінено в частині розміру компенсації моральної шкоди, збільшено розмір відшкодування з 15 000 грн до 100 000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про відсутність підстав для визнання оспореного наказу від 29 вересня 2015 року, вважаючи його обґрунтованим.
Проте, врахувавши характер і тривалість порушення, негативні наслідки протиправної бездіяльності щодо ненадання творчої відпустки, що, зокрема, знайшло своє підтвердження у висновку судово-психологічної експертизи від 31 серпня 2017 року № 3660, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, апеляційний суд збільшив розмір грошового відшкодування моральної шкоди до 100 000 грн.
Короткий зміст касаційної скарги
У вересні 2018 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у скасуванні наказу від 29 вересня 2015 року № 334 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, скасувати постанову апеляційного суду в частині стягнення компенсації моральної шкоди в розмірі 100 000 грн та стягнути з відповідача на його користь 134 028 грн моральної шкоди.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник вважає помилковими висновки судів про відмову у скасуванні наказу від 29 вересня 2015 року, посилаючись на те, що рішенням суду у справі № 553/2444/15-ц визнано незаконними дії товариства щодо ненадання йому творчої відпустки, за період відсутності якої було ініційоване службове розслідування.
Крім того, на його переконання, фактично службова перевірка була завершена 30 вересня 2015 року - в день, коли він надав письмові пояснення щодо його відсутності на роботі у період написання наукової монографії (із 30 червня 2015 року до 28 вересня 2015 року). Після вказаної дати жодних дій стосовно здійснення перевірки не проводилося.
Однак обмеження, встановлені оспореним наказом, діють і досі, не зважаючи на закінчення перевірки ще 30 вересня 2015 року.
Крім того, заявник не погоджується з присудженою компенсацією моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
Зазначає, що суди належним чином не оцінили висновок судово-психологічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 серпня 2017 року, згідно з яким розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди становить 134 028 грн.
Обставини справи
Суди встановили, що з 1998 року позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ПАТ "Полтаваобленерго"; з 01 січня 2015 року обіймав посаду директора з правової роботи.
29 травня 2015 року позивач звернувся до керівництва ПАТ "Полтаваобленерго" із заявою від 28 травня 2015 року про надання йому творчої відпустки тривалістю 3 місяці з 17 червня 2015 року для написання монографії.
На підтвердження указаних обставин працівник надав роботодавцю довідку видавництва "Право" Національної академії наук України та Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 06 квітня 2015 року № 1, згідно якою його монографія на тему "Темпоральні характеристики зобов`язального права" включена до плану випуску видань на поточний рік.
За наслідками розгляду цієї заяви листом від 11 червня 2015 року № 01-1/7235 ПАТ "Полтаваобленерго" повідомило ОСОБА_1 про те, що однією з обов`язкових умов (критерієм) для надання творчої відпустки є успішне поєднання основної діяльності із творчою роботою, а враховуючи його тривалу відсутність на роботі, питання про надання творчої відпустки буде розглянуте після його виходу з лікарняного на роботу.
Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 04 грудня 2015 року у справі № 553/4454/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 лютого 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року, визнано незаконною бездіяльність ПАТ "Полтаваобленерго" щодо ненадання творчої відпустки директору з правових питань ОСОБА_1 для написання монографії за його заявою від 28 травня 2015 року.
При розгляді вищевказаної справи судами встановлено, що з 05 січня 2015 року до 23 січня 2015 року ОСОБА_1 перебував у щорічній основній відпустці, а з 19 лютого 2015 року до 26 червня 2015 року - на лікарняному, з 27 червня 2015 року повинен був приступити до роботи, проте на роботу не вийшов. Наказ про відпустки підприємством не видавався, натомість 18 червня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ "Полтаваобленерго" про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання винести наказ про надання творчої відпустки, відшкодування моральної шкоди.
Вважаючи, що він перебуває у творчій відпустці, ОСОБА_1 вийшов на роботу 29 вересня 2015 року.