Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 752/12627/16-ц
провадження № 61-3744св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року у складі судді Шевченко Т. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Іванової І. В., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
12 серпня 2016 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 600 доларів США.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 травня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 075-2008-1393, відповідно до умов якого вона отримала кредит у сумі 106 830 доларів США зі сплатою 12, 45 % річних та кінцевим строком повернення до 10 травня 2038 року.
В подальшому між банком та позичальником укладено додаткові угоди до кредитного договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом.
30 жовтня 2012 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого остання зобовʼязалася відповідати перед банком у повному обсязі за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором № 075-2008-1393.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобовʼязань за кредитним договором, банк згідно пункту 2.1. договору поруки 30 квітня 2015 року направив позичальнику та поручителю листи-вимоги, проте вони добровільно борг не погасили, у зв`язку з чим банк просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" прострочену заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25 072,17 доларів США, прострочені відсотки у розмірі 23 352, 48 доларів США та прострочені підвищені відсотки у розмірі 175, 35 доларів США.
У задоволенні позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, з неї на користь банку підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та відсотками.
Оскільки після зміни строку основного зобов`язання банк протягом шести місяців не пред`явив вимогу до поручителя ОСОБА_2, порука відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК України є припиненою, тому у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.
Апеляційний суд відхилив доводи банку про дотримання строків звернення з вимогою до поручителя і зазначив, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було скасоване.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що предʼявивши поручителю вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків та підвищених відсотків за користування кредитом, банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання та повинен був пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи з шістдесят першого дня з дати отримання такої вимоги.
Вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту була направлена відповідачам 30 квітня 2015 року, а з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором банк у відповідності до пункту 8.1. додаткової угоди до кредитного договору від 30 жовтня 2012 року та пункту 5.4. договору поруки від 30 жовтня 2012 року звернувся до Третейського суду при Асоціації українських банків 03 вересня 2015 року, тобто в межах шестимісячного строку на предʼявлення вимоги до поручителя, відтак порука ОСОБА_2 не припинена.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Судові рішення в частині вимог до ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржувалися та не переглядаються.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що 15 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством"Універсал Банк" (далі - ВАТ "Універсал Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 075-2008-1393, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 106 839 доларів США зі строком повернення до 10 травня 2038 року та сплатою 12,45% річнихза користування кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 30 жовтня 2012 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору.
Згідно зі статтями553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.