Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 523/5177/15-ц
провадження № 61-22108св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22 жовтня 2015 року у складі судді Аліна С. С. та постанову апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту у розмірі 1 325 978,95 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21 серпня 2008 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 57 700 дол. США зі сплатою 5,99 % річних та терміном повернення до 21 серпня 2023 року.
За договором поруки від 27 листопада 2013 року ОСОБА_2 взяла на себе солідарну відповідальність за порушення позичальником грошового зобов`язання.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов`язань, станом на 02 лютого 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 44 180,35 дол. США та 118,92 грн, що становить 1 325 978,95 грн, з яких залишок заборгованості за кредитом - 38 733,20 дол США, відсотки за період з 31 липня 2013 року до 01 лютого 2015 рік - 5 447,15 дол. США, пеня за період з 01 лютого 2014 року до 30 березня 2014 року - 118,92 грн, яку позивач просив стягнути на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 22 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ "ОТП Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2008 року у розмірі 1 325 978,95 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не виконує взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка повинна бути стягнута з нього та поручителя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22 жовтня 2015 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення місцевого суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_2, яка є поручителем за вищезазначеним кредитним договором, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 судові рішення в касаційному порядку не оскаржує.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Виходячи з розрахунку заборгованості, наданого банком, останній платіж за кредитним договором здійснений позичальником 26 листопада 2013 року, наступний щомісячний платіж необхідно було внести 23 грудня 2013 року. Банк звернувся з позовом до суду 31 березня 2015 року. Таким чином, в частині певних щомісячних зобов`язань, зокрема за період з 23 грудня 2013 року до 22 вересня 2014 року включно щодо повернення грошових коштів за порука є припиненою.
Крім того, посилалась на неналежне її повідомлення про розгляд справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не находили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано її з Суворовського районного суду міста Одеси.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року вищезазначену справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що 21 серпня 2008 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ML-508/065/2008, згідно з умовами якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 57 700 дол. США зі сплатою 5,99 % річних та кінцевим терміном повернення до 21 серпня 2023 року.
У пункті 4 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що сума кредиту та нарахованих відсотків щомісяця погашається рівними частинами протягом усього строку дії договору згідно з графіком платежів.
27 листопада 2013 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № SR-508/065/2013, за умовами якого остання поручилась за виконання позичальником кредитних зобов`язань.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 02 лютого 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 44 180,35 дол. США та 118,92 грн, на загальну суму 1 325 978,95 грн, яка складається із залишку заборгованості за кредитом - 38 733,20 дол. США, відсотків за період з 31 липня 2013 року до 01 лютого 2015 року у розмірі 5 447,15 дол. США, пені за період з 01 лютого 2014 року до 30 березня 2014 року - 118,92 грн.
Досудовими вимогами ПАТ "ОТП Банк" від 17 листопада 2014 року відповідачі були повідомлені про наявність заборгованості з оплати передбачених договором платежів перед банком, які залишились невиконаними.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.