Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 760/20474/17-ц
провадження № 61-48195св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І.,
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача- ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представники відповідача:ОСОБА_4 , ОСОБА_5,
третя особа - Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року у складі судді Оксюти Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Панченка М. М., Слюсар Т. А., Волошиної В. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 , третя особа - Солом`янська районна у м. Києві державна адміністрація, про передачу дитини на проживання з батьком.
Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2010 року між сторонами було укладено шлюб, який рішенням Солом`янського районного суду м. Києва
від 20 лютого 2012 року було розірвано.
Від спільного подружнього життя мають дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони проживають окремо, дочка проживає разом із матір`ю.
З серпня 2011 року відповідач чинить йому перешкоди у побаченні та спілкуванні з малолітньою дитиною, у зв`язку із чим він звертався до Органу опіки та піклування Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, який своїм розпорядженням від 26 серпня 2011 року № 550 встановив регламент побачень з малолітньою дочкою, а саме щомісяця кожного понеділка та неділі з 16:00 год до 18:00 год.
Проте, відповідач ухилялась від виконання вказаного розпорядження. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року, з урахуванням додаткового рішення від 29 листопада 2012 року зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_6 у присутності матері за наступним графіком: 1, 3 субота кожного місяця з 16.00 год до 19.00 год, 2, 4 неділя кожного місяця з 16.00 год до 19.00 год.
Після набрання рішенням законної сили відповідач відмовлялась його виконувати, у зв`язку із чим позивач звертався до відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції м. Києва (далі - ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва). У встановлені державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва строки відповідач судове рішення не виконувала та продовжувала чинити йому перешкоди у спілкуванні з донькою, у зв`язку із чим державним виконавцем на ОСОБА_3 було накладено неодноразово штраф.
Крім того, на підставі подання державного виконавця, відносно ОСОБА_3 були внесені відомості до ЄРДР від 06 березня 2013 року № 12013110090003096 та було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України. Вважав, що ухилення відповідача від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, з урахуванням незаконної поведінки матері дитини та інтересів дитини, дає підстави для пред`явлення вимог щодо передачі малолітньої ОСОБА_6 для проживання разом із батьком.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд передати малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на проживання з батьком.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що розлучення з матір`ю може вплинути на психологічний стан дитини, проживання дитини з матір`ю відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а також не перевірені належним чином надані докази у справі. Суд не звернув уваги на те, що відповідач перешкоджає спілкуванню з дитиною та зустрічам з батьком, категорично відмовляється у проведенні бесід працівників служби у справах дітей з малолітньою ОСОБА_6, необхідність яких виникла під час розв`язання органом опіки та піклування спорів між батьками щодо дитини. Відповідач не виконує рекомендацій психологів та лікувальних закладів з приводу психологічних корекцій та консультацій сімейного психолога у присутності батька дитини, що свідчить про повну ізоляцію дитини від зустрічей з батьком, а також про повний спротив налагодженню психологічного клімату між батьком та дитиною. Також, судом не з`ясовано причин виникнення заборгованості зі сплати аліментів, зокрема того, що така заборгованість виникла з причин невчасного звернення стягувача до виконавчої служби для примусового судового рішення. Також, не враховано того, що відповідач відмовлялась отримувати аліменти, якій їй позивач направляв поштовими переказами, а після виникнення заборгованості звернулась до поліції із заявою про порушення кримінального провадження. Згодом зверталась із заявою про відмову у стягнення з позивача аліментів на підставі якої виконавче провадження було закрито, а виконавчий лист повернуто стягувачу. Вважав, що відсутні належні та допустимі докази щодо неналежної поведінки батька.
Відзив інших учасників справи на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 23 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 укладено шлюб, який рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року було розірвано.
Від шлюбу у сторін народилася дочка - ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Малолітня ОСОБА_6 зареєстрована та проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_9 у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджено довідкою форми № 3 ЖЕД від 13 липня 2016 року № 4621.
Розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 26 серпня 2011 року № 550 було встановлено регламент побачень з малолітньою ОСОБА_6, а саме щомісяця кожного понеділка та неділі з
16:00 год до 18:00 год.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини задоволено частково. Зустрічну позовну заяву
ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Орган опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про зміну способу участі батька у спілкуванні з дитиною задоволено частково. Визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у присутності матері дитини за наступним графіком:
1, 3 субота кожного місяця -з 16:00 год до 19:00 год; 2, 4 неділя кожного місяця -з 16:00 год до 19:00 год.
Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва
від 29 листопада 2012 року зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідач перешкоджає йому у спілкуванні з дочкою.
Судом встановлено, що починаючи з серпня 2011 року по січень 2012 року позивач не звертався зі скаргами до служби у справах дітей щодо перешкоджання відповідачем йому можливості спілкування з дитиною, відповідно до порядку, визначеному службою у справах дітей Солом`янської райдержадміністрації м. Києва, що свідчить про те, що позивач не прагнув до спілкування з дитиною.
Згідно з актами від 07 червня 2017 року, 12 травня 2017 року, затвердженими ЖЕД-903, комунально-житловим органом за місцем проживання матері з дитиною, позивач - батько дитини з часу народження дитини декілька разів з`являвся за місцем проживання дитини, вчиняв сварки, принижував та ображав матір дитини, погрожував фізичною розправою.
У результаті неприязних та конфліктних відносин сторін, у дівчинки ОСОБА_6 виникали психологічні травми, у зв`язку з чим, з дитиною неодноразово працював невропатолог.
Дитина перенесла психологічну травму, після чого малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходила лікування у невролога, що підтверджується записами у медичній картці дитини.
Відповідно до психологічного висновку від 31 березня 2014 року № 1127 Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охмадит" у малолітньої ОСОБА_6 має місце неврозоподібний стан, пов`язаний з хронічним стресом.
Згідно з випискою з медичної картки дитини від 27 січня 2017 року малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 01 липня 2017 року по 11 липня 2017 року в дитячій клінічній лікарні
№ 3.
Також, встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва
від 11 вересня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з
13 жовтня 2011 року і до повноліття дитини.
На підставі указаного рішення суду було видано виконавчий лист.
Станом на 01 січня 2018 року існує заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 80 020,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідачем не виконується визначений судом порядок його спілкування з дитиною, у зв`язку з чим просив визначити місце проживання дитини з ним, на підставі частини четвертої статті 159 СК України.
Відповідно до частини четвертої статті 159 СК України у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави дійти висновку про те, що суд при вирішенні спору на підставі частини четвертої статті 159 СК України повинен врахувати всі об`єктивні обставини, на підставі яких суд мав би можливість дійти законного висновку у вирішенні заявлених позовних вимог.
Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.