РІШЕННЯ
Іменем України
27 травня 2019 року
Київ
справа №9901/75/19
адміністративне провадження №П/9901/75/19
Верховний Cуд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Ханової Р.Ф.,
суддів Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
при секретарі судового засідання Статілко Ю.С.
за участю сторін, їх представників:
позивача - ОСОБА_1 особисто,
від відповідача - Склярук Ю.В. - за довіреністю від 11 травня 2019 року № 18170/0/9-19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
І. ПРОЦЕДУРА І АРГУМЕНТИ СТОРІН У СПРАВІ
11 лютого 2019 року у Верховному Суді зареєстровано адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач у справі), в якому заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, допущену з 25 жовтня 2018 року по 25 листопада 2018 року щодо не розгляду заяви позивача від 22 жовтня 2018 року про звільнення його з посади судді у відставку та зобов`язання розглянути на найближчому засіданні Вищої ради правосуддя заяву судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від 22 жовтня 2018 року про звільнення з посади судді у відставку.
Позов обґрунтовує тим, що відповідачем не розглянуто заяву позивача від 22 жовтня 2018 року про звільнення судді у відставку з посади судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська протягом одного місяця, як це передбачено частиною третьою статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Крім того, позивач зазначає, що порушення його права на звільнення з посади судді у відставку є таким, що триває і на теперішній час, оскільки станом на 06 лютого 2019 року заява про звільнення позивача з посади судді у відставку Вищою радою правосуддя не розглянута, рішення не прийнято.
Правовими підставами позовних вимог визначено положення статей 3, 8, 24 Конституції України, частини перша і третя статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, частина перша статті 23 Загальної декларації прав людини.
25 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження у справі № 9901/75/19 після усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі цього ж суду від 12 лютого 2019 року.
27 березня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на позовну заяву, у якому представник Вищої ради правосуддя просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що строк, встановлений частиною третьою статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, не варто сприймати категорично, оскільки дотримання цього строку залежить від ряду об`єктивних обставин, тому інколи фактично реально неможливо вжити необхідні дії у визначені строки. Крім того, посилається на велику кількість звернень до Вищої ради правосуддя та необхідність у з`ясуванні додаткових відомостей щодо позивача у зв`язку з притягненням його до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення судді з посади.
10 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву у якій ОСОБА_1 підтримав позицію висловлену у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі. Водночас зазначив, що завантаженість великою кількістю роботи Вищої ради правосуддя не звільняє її членів від виконання своїх прямих обов`язків.
23 травня 2019 року до Верховного Суду надійшли пояснення відповідача, у яких представник Вищої ради правосуддя просить відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні сторони підтримали свої доводи та аргументи, висловлені в заявах по суті справи.
ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ У СПРАВІ ОБСТАВИНИ
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи позовної заяви, встановив наступне.
20 грудня 2003 року Указом Президента України №1472/2003 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська строком на п`ять років.
21 жовтня 2010 року постановою Верховної Ради України №2635-VI позивача обрано на посаду судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська безстроково.
15 червня 2012 року Указом Президента України №395/2012 ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим.
06 листопада 2014 року Указом Президента №853/2014 "Про переведення суддів" позивача переведено на посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
22 жовтня 2018 року позивачем на адресу Вищої ради правосуддя подана заява про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
25 жовтня 2018 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшла заява судді ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку.
Питання щодо звільнення судді ОСОБА_1 у зв`язку з поданням заяви про відставку включено до проекту порядку денного №22 засідання Вищої ради правосуддя 26 березня 2019 року.
26 березня 2019 року Вища рада правосуддя ухвалила зупинити розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку на підставі частини третьої статті 55 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (а.с. 171-172).
З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №1769/0/15-18 надано згоду на утримання судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 під арештом за поданням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. у зв`язку з повідомленням позивачу 29 травня 2018 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (а.с. 124-125).
07 червня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №1770/0/15-18 позивача тимчасово, до 29 липня 2018 року, відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності (а.с. 126-127).
24 липня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя № 2378/0/15-18 продовжено строк тимчасового відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя до 29 серпня 2018 року (а.с. 128-130).
30 липня 2018 року Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя ухвалено рішення №2440/2дп/15-18 про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, за результатами розгляду скарги від 27 грудня 2016 року, яка надійшла на адресу відповідача від голови НАЗК Корчак Н.М. (131-132).
13 листопада 2018 року Вищою радою правосуддя ухвалено рішення №3455/0/15-18 про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду за обвинуваченням позивача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, або закриття кримінального провадження (а.с. 133-134).
21 листопада 2018 року рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №3548/3дп/15-18 вирішено притягнути суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади, за результатами розгляду скарги голови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Литвиненка І.Ю., яка надійшла на адресу відповідача 07 травня 2018 року (а.с. 135-136).
Вказане рішення оскаржено позивачем та за результатами розгляду його скарги Вищою радою правосуддя ухвалено рішення від 28 лютого 2019 року № 627/0/15-19 про залишення без змін зазначеного рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (а.с. 204-207).
22 грудня 2018 року рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №3991/2дп/15-18 вирішено притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, за результатами розгляду скарг адвокатів від 27 червня 2017 року, від 10 липня 2017 року, від 24 липня 2017 року, від 12 вересня 2017 року, від 19 жовтня 2017 року, від 23 березня 2018 року (а.с. 137-165).
Це рішення оскаржено позивачем до Вищої ради правосуддя у порядку встановленому статтею 51 Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя".
28 лютого 2019 року в порядку статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" до Вищої ради правосуддя надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати Ради про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1
09 квітня 2019 року рішенням Вищої ради правосуддя №1083/0/15-19 ОСОБА_1 звільнено з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (а.с. 208).
23 квітня 2019 року Вищою радою правосуддя ухвалено рішення № 1256/0/15-19 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у відставку на підставі пункту 9.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 (а.с. 173-174).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА І ОЦІНКА СУДУ
Як видно зі змісту позовної заяви, спір у даній справі виник з приводу бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача про звільнення його у відставку у строк, встановлений законодавством.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.