ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2019 року
Київ
справа №810/1234/15
касаційне провадження №К/9901/9284/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 (суддя Волков А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,
УСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспекції, у якому просив: визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 06.01.2015 №0000061702 та № 0000031702; вимогу про сплату недоїмки від 06.01.2015 № Ф-0000071702; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску від 06.01.2015 № 0000081702.
На обґрунтування позовних вимог, зокрема, щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 06.01.2015 № 0000031702 ФОП ОСОБА_1 посилався на те, що: у період з 01.01.2011 по 31.12.2013 він не був зареєстрованим платником податку на додану вартість, у зв`язку з чим положення підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не могли бути застосовані до спірних правовідносин; при визначенні податкових зобов`язань, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб Інспекцією не було враховано самостійно сплачені ФОП ОСОБА_1 суми із зазначеного податку.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 13.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від Інспекції від 06.01.2015 № 0000061702 в частині збільшення ОСОБА_1 грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 32154,29 грн., з яких 25723,43 грн. - за основним платежем, 6430,86 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); визнав протиправною та скасував вимогу Інспекції від 06.01.2015 № Ф-0000071702 в частині вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 58456,12 грн.; визнав протиправним та скасував рішення Інспекції від 06.01.2015 № 0000081702, згідно з яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 29228,06 грн.; задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2015 № 0000031702, суди виходили з того, що: ФОП ОСОБА_1 не виконав вимог статей 181, 183 Податкового кодексу України та не зареєструвався в якості платника податку на додану вартість після перевищення у квітні 2013 року граничного розміру операцій, з якими пов`язується обов`язок особи зареєструватись платником податку на додану вартість, з огляду на що підприємець не мав правових підстав для віднесення податку на додану вартість у сумі 90579,70 грн., сплачений у складі вартості товарів, придбаних у період з травня по грудень 2013 року, до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; по відношенню до доходів за 2013 рік Інспекція встановила їх заниження на суму 168461,44 грн. та правомірно визначила підприємцю податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 15% від суми доходу, що становить 25269,22 грн.; стоcоdно розбіжності у доходах підприємця на суму 3100,65 грн., виявленої під час перевірки, ФОП ОСОБА_1 заперечень не висловив та пояснив, що спір стосується лише правомірності віднесення податку на додану вартість до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.
ФОП ОСОБА_1 оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2015 № 0000031702 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.07.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою і витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: у період з 01.01.2011 по 31.12.2013 він не був зареєстрованим платником податку на додану вартість, у зв`язку з чим положення підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не могли бути застосовані до спірних правовідносин; при визначенні податкових зобов`язань, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб Інспекцією не було враховано самостійно сплачені ФОП ОСОБА_1 суми із зазначеного податку.
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін з підстав того, що фізичні особи - підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками податку на додану вартість, не мають права включати до складу витрат суми податку на додану вартість, які сплачені до бюджету.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.05.2019 прийняв касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 21.05.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрований 25.05.2006 (номер запису в ЄДР - 23500000000000520), як платник податків перебуває на обліку у Інспекції. У період з 01.01.2011 по 30.09.2011 ФОП ОСОБА_1 застосував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а з 01.10.2011 по 31.12.2013 - загальну. У періоді, який перевірявся, ФОП ОСОБА_1 не був платником податку на додану вартість, свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 31.12.2008.
Інспекція провела планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлені актом від 19.12.2014 № 4614/1703/2722913818, за висновками якого підприємцем були порушені вимоги, зокрема, статті 138, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 33141,07 грн., з яких: за 2011 рік - на суму 1828,62 грн., за 2012 рік - на суму 6043,23 грн., за 2013 рік - на суму 25269,22 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що ФОП ОСОБА_1 включив до складу валових витрат вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у сумі 1035247,30 згідно видаткових накладних, квитанцій про їх оплату та чеків, у тому числі: за період з 01.10.2011 по 31.04.2013 на загальну суму 491769,13 грн. із врахуванням податку на додану вартість у сумі 81961,52 грн., за період з 01.05.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 543478,17 грн. із врахуванням податку на додану вартість у сумі 90579,70 грн., тоді як фізичні особи - підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не мають права включати до складу витрат суми податку на додану вартість, які сплачені до бюджету. З огляду на те, що у квітні 2013 року ФОП ОСОБА_1 перевищив граничну сумі від здійснення операцій з постачання товарів (робіт, послуг), з якою законодавець пов`язує обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість, проте не подав заяву на реєстрацію та не зареєструвався платником податку на додану вартість, він неправомірно включив у 2013 році до складу витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, податок на додану вартість у сумі 90579,70 грн.
На підставі висновків акта перевірки Інспекція прийняла, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0000031702 від 06.01.2015, яким збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 41426,35 грн., у тому числі: 33141,07 грн. - за основним платежем, 8285,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.