ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2019 року
Київ
справа №806/4812/14
касаційне провадження №К/9901/9388/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Інспекція) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 (суддя Гурін Д.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 (головуючий суддя - Бондарчук І.Ф., судді - Моніч Б.С., Хаюк С.М.) у справі за позовом Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" (далі - Товариство) про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках,
УСТАНОВИВ:
Інспекція 24.10.2014 звернулась до суду із позовом до Товариства, у якому просила застосувати арешт коштів, які перебувають на рахунках, відкритих у банках, які обслуговують Товариство.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція послалася на те, що Товариство не допустило перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної згідно наказу в.о. начальника Інспекції від 22.10.2014 № 2389, за наявності законних підстав для її проведення.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 11.03.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що Товариство, реалізувавши своє право не допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення ними перевірки, в подальшому оскаржив рішення контролюючого органу про призначення такої перевірки у судовому порядку, з урахуванням того, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 у справі № 806/4826/14, яка набрала законної сили, було скасовано наказ Інспекції від 22.10.2014 № 2389 та, як наслідок, підтверджено відсутність у контролюючого органу законних підстав для її проведення, а у Товариства - наявність законних підстав для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.05.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що на момент виникнення спірних правовідносин у контролюючого органу були усі законні підстави щодо проведення перевірки Товариства, призначеної згідно наказу Інспекції від 22.10.2014 № 2389.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.05.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.05.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що в.о. начальника Інспекції на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України був виданий наказ від 22.10.2014 № 2389 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства".
На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 22.10.2014 №1828, №1829 та № 1830 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на документальну позапланову виїзну перевірку ФОП Товариства.
Посадова особа Товариства відмовилась від підпису у направленнях на перевірку та не допустила фахівців контролюючого органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, про що складено акт №922/06-25-22-01/24705171 від 22.10.2014.
23.10.2014 о 11:30 год. в.о. начальника Інспекції було прийняте рішення №35696/9/06-25-22-01, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - Товариства.
З огляду на не допуск фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, Інспекція звернулась до суду із даним позовом.
В свою чергу, Товариство оскаржило наказ Інспекції від 22.10.2014 № 2389 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства" у судовому порядку.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 27.11.2014 у справі № 806/4826/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, визнав протиправним та скасував наказ Інспекції від 22.10.2014 № 2389.
Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.