ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3558/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-М" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 (Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/3558/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг", треті особи 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2 про зобов`язання звільнити самостійно зайняті земельні ділянки
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос-М" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг" (далі - Відповідач), треті особи ОСОБА_1 (далі - Третя особа-1), ОСОБА_2 (далі - Третя особа-2) про зобов`язання повернути самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 13, 6793 га (6, 8334 га та 6, 8459 га) з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що Відповідач самовільно займає спірні земельні ділянки без будь-якої правової підстави.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідач користується спірними земельними ділянками на підставі укладених з Третіми особами договорів оренди землі від 05.01.2011, які є діючими і між Позивачем та Відповідачем будь-яких зобов`язальних відносин не існує, а тому посилання Позивача, що спірні земельні ділянки зайняті самовільно Відповідачем, є необґрунтованими.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що норми Закону України "Про оренду землі" не передбачають переважного права на переукладення договору оренди землі орендаря земельної частки (паю) після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
8. Судами не враховано, що після отримання та реєстрації в 2016 році права власності на нерухоме майно Треті особи за власним волевиявленням уклали договори оренди належних їм земельних ділянок з Позивачем, що підтверджено відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для використання спірних земельних ділянок Відповідачем, в той час, як право їх використовувати наявне саме у Позивача.
9. Судами першої та апеляційної інстанцій не прийнято до уваги позицію Третіх осіб, які є власниками спірних земельних ділянок та виступають на стороні Позивача.
Позиція інших учасників справи на касаційну скаргу
10. Відповідач та Треті особи відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Третіми особами (Орендодавці) та Відповідачем (Орендар) 05.01.2011 укладено два договори оренди землі, за умовами яких Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування дві земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Михайлівської сільської ради КСП "Широчанське", Апостолівського району, Дніпропетровської області площею по 6,83 га кожна строком на 10 років.
12. Право Орендодавців на земельні частки (паї) підтверджується сертифікатами на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 09.08.1999 та серії НОМЕР_4 від 09.08.1999.
13. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Пунктом 17 розділу Х Перехідні положення ЗК України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.