Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
справа № 553/1739/17
провадження № 51-9579км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Матієк Т.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Ковальчука О.С.,
в режимі відеоконференції
захисника Мусіяки В.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої
ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 01 серпня
2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170030000644 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), раніше
не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Полтави від 05 грудня
2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 15 травня
2017 року приблизно о 23:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем спільного проживання із ОСОБА_2 на
АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно нанесла один удар ножем в ліву частину грудної клітини ОСОБА_2, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини з ушкодженням серця та лівої долі легені, від якого останній помер на місці події.
Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 01 серпня 2018 року рішення місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано. Ухвалено свій вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі засуджена порушує питання про зміну вироку апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і її особі через суворість і просить призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
Засуджена стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив їй занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про її особу, що в сукупності давало суду, на її думку, підстави застосувати ст. 69 КК України при призначенні покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженої не надходило.
У судовому засіданні захисник підтримав подану касаційну скаргу засудженої, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженої не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в касаційній скарзі засудженої не оспорюються.
Доводи засудженої щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та щодо суворості покарання, яке їй призначено без застосування положень ст. 69 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.