Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
справа № 640/8290/17
провадження № 51-9880км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Цигана Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220490001102, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки.
На підстав ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 27 березня 2017 року приблизно о 21:30, перебуваючи біля 2 під`їзду будинку № 7 на пр-ті Жуковського у м. Харкові, у ході конфлікту з раніше йому незнайомим ОСОБА_2, що склався на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи злочинний умисел, спрямований на спричинення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому декілька ударів кулаками в обличчя та два удари ногою в область паху потерпілого, від якого потерпілий захистився рукою, прикривши пах кістю лівої руки. В результаті чого потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесне ушкодження: перелом середніх фаланг 4-5 пальців лівої кісті з незначним зміщенням, яке за ступенем тяжкості відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду. При цьому вказує на неповноту судового розгляду, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, вважає що діяв у межах необхідної оборони. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України, оскільки не надав вичерпних відповідей на всі доводи його апеляційної скарги, їх не перевірив і належним чином не спростував.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.