Постанова
іменем України
21 травня 2019 року
м. Київ
справа №754/17292/15-к
провадження № 51- 3933 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Матюшевої О.В.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Шпака О.К.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100030008600, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останній раз 10 грудня 2015 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років три місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 ), раніше судимого, останній раз 10 грудня 2015 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_3 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року засуджено:
ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців;
ОСОБА_2 за ч. 3 ст.186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців;
ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Згідно з вироком ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнані винними в тому, що вони 28 жовтня 2015 року о 13 годині 45 хвилин, знаходячись на п`ятому поверсі будинку АДРЕСА_4, переслідуючи корисливу мету, за попередньою змовою між собою, діючи згідно розподілених ролей, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спостерігали за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_2 шляхом вільного доступу, через відчинені двері проник до приміщення тамбуру квартир АДРЕСА_6, який відокремлений від загального коридору дверима із замком, звідки з метою таємного викрадення чужого майна підшукали взуття, яке знаходилось в приміщенні тамбуру. В цей час злочинні дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були помічені потерпілою ОСОБА_4 Усвідомлюючи, що їх злочинні дії помічено й оцінюються як викрадення, обвинувачені з метою доведення злочину до кінця, продовжуючи утримувати майно, з місця вчинення злочину втекли. Цим самим ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відкрито викрали майно потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 7499, 99 грн.
Крім того, ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 23 липня 2015 року о 14 годині 40 хвилин, знаходячись на пр-ті Ватутіна, 4 в м. Києві, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав без мети збуту за гроші в сумі 1930 грн наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 1, 692 г, що є великим розміром, який знаходився у чотирьох презервативах. Зберігаючи наркотичний засіб при собі, ОСОБА_3 перевіз його до будинку АДРЕСА_5 та був затриманий працівниками міліції; у нього було виявлено та вилучено наркотичний засіб - опій ацетильований, який він незаконно придбав, перевіз та зберігав без мети збуту у великих розмірах.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінено.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із ч. 3 ст. 186 КК на ч. 2 ст. 186 КК.
Призначено покарання:
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарання за новим вироком та покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва
від 10 грудня 2015 року остаточне покарання ОСОБА_1 призначеного у виді позбавлення волі на строк п`ять років чотири місяці;
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення покарання за новим вироком та вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж трирічного іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особам засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок м`якості, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому зазначає, що перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ч. 3 на ч. 2 ст. 186 КК суд апеляційної інстанції в порядку ст. 23 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дослідив основні письмові докази, які прямо впливають на правильність кваліфікації. Вважає, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин з проникненням у інше приміщення, оскільки доступ до нього сторонніх осіб був обмежений. Також вказує, що в ухвалі апеляційного суду зазначено, що обвинувачені засуджені вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 3 вересня 2015 року за ч. 3 ст. 186 КК та їм призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі кожному, тоді як з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вони засуджені вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року. Окрім того, стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляційна скарга прокурора визнана необґрунтованою.