ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
справа № 523/6562/15-к
провадження № 51-4144км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Дронової І.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Ніцу І.Г.,
перекладача Ніколаєнка А.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160490001242, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тирасполя Республіки Молдови, не маючого реєстрації на території України, фактично проживаючого у м. Одесі, громадянина Молдови, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника Павлишина Ю.М. на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 71 КК шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2009 року остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 23 листопада 2017 року вирок щодо ОСОБА_1 змінив, виключив з його мотивувальної частини посилання суду на протокол огляду відеозапису від 15 березня 2015 року з відеореєстратора автомобіля потерпілого ОСОБА_2 як на доказ винуватості обвинуваченого. В іншій частині вирок залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчиняла розбій, 12 березня 2015 року близько 21:30, перебуваючи в салоні автомобіля марки "Део Сенс" під керуванням водія ОСОБА_2, рухаючись по вул. Чорноморського козацтва в м. Одесі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого, що виразилося в демонструванні предмета, схожого на зброю, - пістолета Макарова, заволодів 130 грн, належними ОСОБА_2
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та закрити провадження.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:
- суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини кримінального провадження та вибірково й упереджено оцінив наявні у провадженні докази, взявши до уваги ті обставини і факти, які доводять його винуватість;
- речовий доказ - газобалонний пневматичний пістолет - безпосередньо в судовому засіданні не оглядався, стороні захисту не відкривався і тому не може бути визнаний допустимим доказом, крім того, доказів на підтвердження того, що в нього було вилучено саме цей пістолет, матеріали провадження не містять;
- протокол огляду відеозапису з відеореєстратора від 15 березня 2015 року було складено без участі обвинуваченого, що є порушенням вимог п. 3 ст. 223 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) ;
- оригінал відеозапису з відеореєстратора потерпілого не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки не містить інформації про злочин, не досліджувався в судовому засіданні та не відкривався стороні захисту, при цьому безпідставно відмовлено в проведенні судової криміналістичної (фоноскопічної) експертизи цього відеозапису;
- показання потерпілого належним чином не перевірено, а апеляційний суд, виключивши з вироку як доказ протокол огляду відеозапису з відеореєстратора автомобіля потерпілого, апеляційний суд позбавив сторону захисту можливості довести безпідставність показань потерпілого;
- свідки є працівниками поліції і не були очевидцями події;
- на момент затримання він мав контузію і перебував у хворобливому стані, тому не мав фізичної можливості вчинити розбій та втекти з місця скоєння злочину;
- його версія події про обмовлення з боку потерпілого через помсту за безоплатний проїзд не перевірялася;
- у матеріалах кримінального провадження аж до апеляційного розгляду провадження не було витягу з ЄРДР, що свідчить про відсутність підстав для проведення досудового розслідування;
- під час досудового розслідування йому невчасно було надано перекладача та захисника, що є порушенням права засудженого на захист;
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що він є учасником бойових дій Придніпровської Молдавської Республіки, його позитивних характеристик та стану здоров`я;
- суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив усіх доводів, зазначених в апеляційних скаргах, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів і не мотивував свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції;
- йому не було надано копії ухвали апеляційного суду російською мовою, а тому він не міг використати змісту ухвали при складанні касаційної скарги.
Захисник Павлишин Ю.М. у касаційній скарзі, наводячи аналогічні доводи, посилається на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- засуджений та захисник підтримали касаційні скарги;
- прокурор просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
У касаційних скаргах порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного доводи у скаргах щодо переоцінки фактичних обставин кримінального провадження та доводи, що стосуються оцінки доказів (показань потерпілого та свідків, даних протоколів проведених слідчих дій) та неповноти судового розгляду, не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу ґрунтується на сукупності доказів, досліджених судом.
Так, у судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_1 пояснював, що страждає провалами пам`яті з агресією внаслідок контузії, не пам`ятає, що саме сталося та як був затриманий, при цьому не заперечував, що при ньому був муляж пістолета Макарова, який він купив на ринку, однак мети його придбання не пояснив.
Потерпілий ОСОБА_2 у суді з впевненістю вказав на обвинуваченого ОСОБА_1 як на чоловіка, який, перебуваючи в салоні його автомобіля, вимагав віддати наявні в нього гроші, погрожуючи пістолетом, схожим на пістолет Макарова, ствол якого був направлений йому в живіт, при цьому він сприймав погрози як реальні та побоювався за своє життя. Відразу після нападу він викликав співробітників поліції, які за його описом зовнішності злочинця затримали обвинуваченого, і він його одразу впізнав. При затриманні ОСОБА_1 намагався чинити опір, при ньому був пістолет, яким він погрожував йому в салоні автомобіля, а також гаманець, які потім у відділку у присутності понятих були вилучені.
Суд першої інстанції встановив, що показання потерпілого в суді узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та об`єктивно підтверджуються даними протоколу огляду предмета, висновком судово-балістичної експертизи та іншими доказами.
Вищевказані докази ретельно досліджені судом першої інстанції та визнані достатніми та допустимими доказами, які у своїй сукупності доводять висунуте ОСОБА_1 обвинувачення.