Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 335/12353/17-ц
провадження № 61-2570св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
представник позивача - Панченко Ольга Олексіївна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2018 року у складі судді Шалагінової А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя), про скасування арешту.
Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 33 000 дол. США та зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами у розмірах, порядку та строки, визначені договором. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30 листопада 2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором державним реєстратором Запорізької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" прийнято рішення від 28 липня 2017 року про передачу вказаної квартири у власність ПАТ "ПУМБ", про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис. Отже, ПАТ "ПУМБ" є власником вказаного нерухомого майна.
Проте 24 червня 2015 року Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 12 червня 2015 року, у зв`язку із чим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про накладення арешту на все нерухоме майно, яке належало ОСОБА_1
Позивач зазначав, що має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, проте арешт повністю унеможливлює реалізацію ним свого права щодо володіння та розпорядження майном. При цьому виконавче провадження закрито, проте арешт не знято.
Ураховуючи викладене, ПАТ "ПУМБ" просило суд звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, накладеного 24 червня 2015 року Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47102687, виданої 12 червня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2018 року у задоволенні позову ПАТ "ПУМБ" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ "ПУМБ", суд першої інстанції виходив із того, що позов заявлено з підстав порушення прав позивача, як стягувача у виконавчому провадженні щодо арештованого майна - квартири АДРЕСА_1, що належала боржнику ОСОБА_1, та на яку банк набув право власності на підставі іпотечного договору. Тобто предметом оскарження з боку позивача, як стягувача у виконавчому провадженні, є процесуальна дія державної виконавчої служби, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
ПАТ "ПУМБ" не може вважатися іншою особою, яка є власником майна, оскільки воно є стягувачем у виконавчому провадженні і право власності на майно набуто ним на підставі застереження іпотечного договору. При цьому спір про право власності на квартиру відсутній.
Таким чином, арешт майна не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог закону з боку органів державної виконавчої служби, тому спір слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "ПУМБ" залишено без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районногосуду, зазначивши, що матеріали справи не містять доказів звернення представника ПАТ "ПУМБ" із заявою про повернення виконавчого документа та зняття арешту до державного виконавця, а тому, звертаючись з позовом до ОСОБА_1 з вимогою звільнити майно з-під арешту, ПАТ "ПУМБ" обрало невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки до компетенції ОСОБА_1 не належить право знімати арешт, який ним не накладався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року АТ "ПУМБ"подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № № 335/12353/17-ц з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року справу за позовом ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_1, третя особа - Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя, про скасування арешту призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що за результатами виконавчого провадження, у ході якого був накладений арешт, виконавчий лист повернутий ПАТ "ПУМБ" на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що законодавством установлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Крім того, залишаючи рішення суду першої інстанції в силі, апеляційний суд послався на положення пункту 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено право банку як стягувача подати відповідну заяву про повернення виконавчого документа та зняття арешту з майна.
Виконавче провадження, у ході якого накладено арешт, завершено.
Отже, суди не врахували, що стягувач не може звернутися до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа та зняття арешту, як це зазначено у постанові апеляційного суду.
Судами не враховано норму частини п`ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, ПАТ "ПУМБ" звернулося до суду з позовом про зняття арешту з майна, яке належало відповідачу (боржнику), а на даний час належить йому.
Суд не врахував, що позивач заявив позовні вимоги не як стягувач за виконавчим провадженням, а як власник майна, яке не належить боржнику. На майно накладено арешт, який перешкоджає власнику вільно володіти та розпоряджатися належним йому майном, тому з метою усунення перешкод у володінні і розпорядженні майном власником подано відповідну позовну заяву. Склад учасників справи позивач визначив згідно з роз`ясненнями, наданими судам у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", у якому передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження № 54810013 з примусового виконання виконавчих листів № 335/14847/14-ц від 20 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" судового збору 3 654,00 грн, штрафів на підставі пункту 5.4 кредитного договору від 30 листопада 2007 року у розмірі 30 364,60 грн, заборгованості за цим кредитним договором у розмірі 28 883,82 дол. США, відсотків у розмірі 1 734,60 дол. США, пені у розмірі 1 492 дол. США, штрафу 330 дол. США (а.с. 44, 47, 50).
Таким чином, ПАТ "ПУМБ" є стягувачем, а ОСОБА_1 - боржником у вищевказаному виконавчому провадженні. З метою примусового виконання виконавчого листа державним виконавцем і було накладено спірний арешт на майно боржника ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав нерухоме майно від 28 вересня 2017 року станом на час накладання арешту квартира АДРЕСА_1 належала боржнику (а.с. 39-41).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ "ПУМБ" підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.