Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
місто Київ
справа № 153/624/16-ц
провадження № 61-6771св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, Військова прокуратура Вінницького гарнізону Центрального регіону України, Вінницька митниця Державної фіскальної служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Колоса С. С., Стеблюк Л. П., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2, Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України (далі - Прокуратура), Вінницької митниці Державної фіскальної служби України суду (далі - Митниця), у якому просила визнати за нею право власності на свіжий виноград "Кодрянка", вагою 850, 00 кг.
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що 06 серпня 2015 року на ринку у м. Сороки Республіки Молдова для власних потреб, за власні кошти придбала 850, 00 кг свіжого винограду "Кодрянка". Маючи намір легально переправити куплений виноград з Республіки Молдова на територію України, у с. Цекинівка Ямпільського району Вінницької області, де вона і проживає, оформила виноград у митних органах Республіки Молдова, що підтверджується митною декларацією, виданою їй 06 серпня 2015 року, де зазначено вагу винограду, його вартість та мету придбання.
06 серпня 2015 року у пункті офіційної човнової переправи "Цекинівка-Сороки" виноград у кількості 106 ящиків, вагою 850, 00 кг, завантажений чоловіками, яких вона попросила їй допомогти, у човен, яким у той день керував ОСОБА_2 Виноград із човном був затриманий на території України працівниками правоохоронних органів 06 серпня 2015 року приблизно о 16:20 год. у місцевому пункті пропуску "Цекинівка - Сороки", що розташований на березі річки Дністер у с. Цекинівка Ямпільського району Вінницької області, однак згідно з протоколом огляду місця події від 07 серпня 2015 року вилучений із човна під керуванням човняра ОСОБА_2 07 серпня 2015 року о 00:50 год. у межах кримінального провадження № 42015020420000225.
Заявник зазначила, що нею двічі на адресу військової прокуратури подано письмові заяви про повернення та/або компенсацію незаконно вилучених належних їй 106 ящиків винограду "Кодрянка", який належить їй на підставі митної декларації від 06 серпня 2015 року. Їй повідомили, що ящики з вилученим у неї виноградом 07 серпня 2015 року передано до Митниці, яка у листі від 13 січня 2016 року за вих. № 88/02-80-26-02 посилалась на те, що право на повернення винограду та/або компенсації вартості (який, за переконанням митниці, є конфіскованим товаром) має човняр ОСОБА_2, який притягався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Вважає таку позицію митниці помилковою, оскільки згідно з частиною третьою статті 243 Митного кодексу України товари можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі. Не маючи можливості у натурі повернути виноград та маючи намір відшкодувати завдану шкоду, вона звернулася до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовом про відшкодування шкоди. Під час неодноразових судових засідань представники Прокуратури та Митниці, заперечуючи проти позовних вимог, посилались на те, що вона не є власником вилученого із човна під керуванням ОСОБА_2 винограду. Враховуючи, що відповідачі заперечують та не визнають факт належності їй спірного винограду, вона змушена звернутися до суду за захистом свого невизнаного права на спірний виноград.
Стислий виклад заперечень відповідача
Прокуратура та Митниця поданий позов не визнали, вважали його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити. ОСОБА_2 позов визнав.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року у складі судді Гаврилюк Т. В. позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на виноград " Кодрянка ", загальною вагою 850, 00 кг, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що позивачем належним чином доведено перед судом та надано докази того, що саме ОСОБА_1 є власником винограду "Кодрянка", загальною масою 850, 00 кг, який переміщувався 06 серпня 2015 року через митну територію Республіки Молдова у зоні митного контролю у пункті пропуску "Сороки - Цекинівка". Тому заявлені позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Митниці задоволено. Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що відповідно до акта від 16 вересня 2015 року виноград "Кодрянка" на підставі висновку фітосанітарної експертизи від 02 вересня 2105 року
№ ФЛ - 33/00061 знищено шляхом захоронення на полігоні побутових відходів. Суд дійшов висновку, що в результаті знищення майна припиняються і відносини власності, а тому підстави для задоволення такої вимоги відсутні і в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Заявник зазначила, що вона не заперечує, що її право припинилося в результаті знищення винограду, водночас таке право їй належало у період з 06 серпня 2015 року і до дня знищення, 16 вересня 2015 року, а відмова суду у визнанні за нею права у цей період позбавляє її можливості на захист права у подальшому шляхом відшкодування збитків.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Митниця та Прокуратура надали суду відзиви, відповідно до яких просили касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 22 травня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у квітні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.