Постанова
Іменем України
06 травня 2019 року
м. Київ
справа № 538/749/18
провадження № 61-3414св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області у складі судді Бондарь В. А. від 19 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Абрамова П. С., Обідіної О. І., від 21 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення зі зняттям з реєстраційного обліку.
Позов мотивовано тим, що йому на праві власності належить квартира
АДРЕСА_1 , яку він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 Відповідач вселилася та проживала у вказаній квартирі як член сім`ї колишнього власника квартири. Посилаючись на те, що відповідач не є членом його сім`ї, її право на користування житловим приміщенням припинилося у зв`язку із зміною власника, просив усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення відповідача із зняттям її з реєстраційного обліку на підставі статті 391 ЦК України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області
від 19 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 21 січня 2019 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач є співвласником спірної квартири, а тому її неможливо виселити з належної їй частки нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що відповідач є співвласником належної йому квартири, оскільки таке право, як того вимагає чинне законодавства, за нею не зареєстровано.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 вересня 1999 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, яке складається із квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2000 року, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та визнано частково недійсними свідоцтво про право власності на житло від 30 серпня 1994 року, видане на ім`я ОСОБА_3, та свідоцтво про право на спадщину, видане на ім`я ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності на вищезазначену квартиру у рівних долях.
Таким чином відповідач ОСОБА_6 є співвласником спірної квартири, в якій проживає та зареєстрована з 1985 року.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
У статті 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.