ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/22539/15
адміністративне провадження №К/9901/41453/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна"
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року у складі судді Літвінової А.В.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у складі суддів Шурка О.І., Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,
у справі № 826/22539/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна"
до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У С Т А Н О В И В :
24 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 03 липня 2015 року № 0000234050, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємства на 12777 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3194 грн 25 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.
11 липня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, у задоволені позову Товариства відмовлено, з мотивів доведеності податковим органом податкового правопорушення покладеного в основу прийняття податкового-повідомлення рішення та наявності підстав звільнення від доказування.
10 жовтня 2017 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.
В обґрунтування касаційної скарги позивач наводить доводи на переконання неправильної правової оцінки обставин у справі, неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, порушення норм процесуального права, а саме неправильного застосування приписів частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення положень конституційного принципу індивідуальної відповідальності, презумпції правомірності правочину та первинних документів, переваги сутності над формою, усунення подвійного оподаткування.
13 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа №826/22539/15 з Окружного адміністративного суду м. Києва.
Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до суду подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
16 листопада 2017 року справа №826/22539/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа №826/22539/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/41453/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33546533, перебуває на податковому обліку з 30 червня 2005 року, є платником податку на додану вартість з 13 квітня 2011 року.
Податковим органом у червні 2015 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Ан-Транс" за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 17 червня 2015 року №24/28-10-40-50/33546533 (далі - акт перевірки).
03 липня 2015 року керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000234050, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємства у сумі 12777 грн за порушення положень пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції у сумі 3194 грн 25 коп. застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах досудового розслідування за №3201416000000149 від 27 червня 2014 року встановлено, що Приватне підприємство "Ан-Транс" за податковою адресою не знаходиться, основні засоби, транспортні засоби, фактичні трудові ресурси у підприємства відсутні.
Згідно з протоколом допиту засновника та директора ПП "Ан-Транс" Самоляка О.А. від 10 вересня 2014 року останній показав, що ведення фінансово-господарської діяльності цього підприємства він не здійснював, рухом коштів по рахунках не керував, товарів не купував та не реалізовував, жодних документів фінансово-господарської діяльності "Ан- Транс " після відкриття рахунків у банку не складав, не підписував та нікого на це не уповноважував.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2014 року у справі №522/20533/14-к, 1-кп/522/1053/14 Самоляк О. А. визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 КК України (фіктивне підприємництво).
Податковий орган з врахуванням вищеозначених обставин дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між платником податків та ПП "Ан-Транс".
Суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктом 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).
За висновком судів попередніх інстанцій відомості, що містяться у податкових накладних, як і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування витрат.
Між Товариством, як покупцем та Приватним підприємством "Ан-Транс" як продавцем укладено договори купівлі-продажу від 27 серпня 2013 року №10221, від 24 вересня 2013 року №10566, відповідно до яких продавець поставляє та передає у власність, а покупець приймає та проводить розрахунок за насіння соняшнику, на умовах передбачених договорами.
На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано їх копії, видаткові накладні, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, журнал довіреностей на отримання цінностей, довідка про здійснення оплати товару, карточки 631.