ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/19136/14
адміністративне провадження №К/9901/38220/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у складі суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., Губської О.А.,
у справі №826/19136/14
за позовом Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт"
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
05 грудня 2014 року Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальна служба України (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення від 27 жовтня 2014 року №000306, з мотивів безпідставності його прийняття.
Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судове рішення яке є предметом цього касаційного перегляду прийнято в процесі нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2015 року. Цією ухвалою наголошено на необхідності проведення судової товарознавчої експертизи та дослідженні ТУ У 24.3-00333380-005-2004.
01 березня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у задоволені позову Підприємства відмовлено.
18 травня 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Підприємства задоволено, визнано протиправним та скасовано Рішення про застосування фінансових санкцій від 27 жовтня 2014 року № 060306 Державної фіскальної служби України.
07 червня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції (том 1 арк. справи 165-170).
06 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 08 червня 2017 року та витребувано справу №826/19136/14 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
29 вересня 2017 року Підприємством надано заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
16 листопада 2017 року справа №826/19136/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
14 березня 2018 року справа №826/19136/14 та матеріали касаційної скарги №К/9901/38220/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку Підприємства за адресою Дніпропетровська область, смт . Губиниха, вул. Берегово, 34 Е, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, результати якої оформлені актом від 01 серпня 2014 року № 0056/04/36/2100/24744461 (далі - акт перевірки).
Висновками акта перевірки встановлені порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР щодо зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.
27 жовтня 2014 року Головою Державної фіскальної служби України на підставі акта перевірки прийнято рішення № 000306, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 408576, 00 грн. відповідно до абзацу 16 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції висновувався на тому, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регламентовані приписами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
В розумінні статі 1 цього Закону спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.
Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
У відповідності до частини 5 статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом.