1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



21 травня 2019 року

Київ

справа №815/3349/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3900/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,



розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 (суддя Тарасишина О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 (головуючий суддя Бітов А.І., судді: Милосердний М.М., Лук`янчук О.В.) у справі №815/3349/13-а за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,



ВСТАНОВИВ:



Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 №0012892301, №0012902301, №0012912301, №0012922301.



Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, позовні вимоги задоволено.



Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку про безпідставінсть прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на дотримання позивачем положень податкового законодавства при формуванні даних податкового обліку, що підтверджується належною первинною документацією.



Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 у справі №815/3349/13-а, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.



В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 47.1 статті 47, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).



Доводи Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області зводяться до того, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зокрема, відповідач вказує, що позивачем у ІІ кварталі 2011 року до скалу інших доходів в консолідованій податковій декларації з податку на прибуток безпідставно не включено суму кредиторської заборгованості філії "Балтський райавтодор" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімеравтоматика" у сумі 40036,00грн. по якій минув термін позовної давності, та яка не стягнута після закінчення такого строку, а також не віднесено до складу інших доходів у І кварталі 2012 року до складу інших доходів в податковій декларації з податку на прибуток суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 1955974,00грн. отриманої підприємством у вигляді кредиторської заборгованості по разунку 631 перед контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Плюс", яке було ліквідовано у січні 2012 року, що в свою чергу призвело до порушення позивачем підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України. Також, відповідач вказує, що позивачем у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року не враховано суму інших доходів отриманих протягом І кварталу 2012 року філією "Овідіопольський облавтодор" в розмірі 28184,00грн., що призвело до незаконного заниження суми інших доходів за І півріччя 2012 року. Також податковий орган стверджує про безпідставне віднесення до складу валових витрат витрати за господарськими взаємовідносинами з Приватним підприємтвом "Ремагродеталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро Енштейн", з огляду на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер проведених операцій, тобто таких, які здійснені з метою заниження об`єкта оподаткування та несплати податків до бюджету. Крім того, відповідач окремо наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено питання правомірності формування позивачем даних податкового обліку на які посилався контролюючий орган у акті перевірки, що має істотне значення для правильного вирішення спору. На думку суб`єкта владних повноважень, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, є правомірним, підстави для їх скасування - відсутні.



В свою чергу Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у запереченні на касаційну скаргу зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матерального та процесуального права при ухваленні судових рішень, належним чином дослідили доводи сторін та первинну документацію на підтвердження правомірності формування позивачем даних податкового обліку. На думку позивача, доводи відповідача про порушення товариством положень податкового законодавства є упередженими та безпідставними. Тому позивач просить залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.



Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області у справі №815/3349/13-а.



З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.



Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №815/3349/13-а (К/9901/3900/18) за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.



Верховний Суд ухвалою від 25.04.2019 прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи №815/3349/13-а, закінчив проведення підготовчих дій та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 21.05.2019 о 12.00 год.



Сторони у справі будучи належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явились.



За правилами пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.



Керуючись вищевикладеними положеннями цього Кодексу, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.



Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.



Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77 Податкового кодексу України, посадовими особами Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012.



Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.1, 138.2, 138.3, 138.4, 138.6, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 145.1.2 пункту 145.1 статті 145, пункту 152.9 статті 152, пункту 6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування всього у сумі 3165742,00грн. та занижено податок на прибуток всього у сумі 2683951,00грн.; пункту 187.7 статті 187, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 2106633,00грн.; пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не надано до Державної податкової інспекції у Болградському районі розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року.



За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 22.11.2012 №240/22-213/32018511/2980 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 №0012892301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3164556,00грн., в тому числі: 2109704,00грн. за основним платежем та 1054852,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0012902301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 170,00грн., з яких 170,00грн. сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафи); №0012912301, яким позивачу зменшено суму відємного значення об`єкта оподаткування податковм на прибуток на 3709003,00грн.; №0012922301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3347122,00грн., в тому числі: 2683951,00грн. за основним платежем та 663171,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).



Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про неправомірне формування позивачем даних податкового обліку в процесі ведення власної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість періоді, якому проводилася перевірка.



Щодо тверджень відповідача про невключення Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у ІІ кварталі 2011 року до складу інших доходів в консолідованій податковій декларації з податку на прибуток суми кредиторської заборгованості філії "Балтський райавтодор" позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімеравтоматика" у сумі 40036,00грн., по який минув термін позовної давності (3 роки, термін виникнення - березень 2008 року), та яка не стягнута після закінчення строку позовної давності, суд зазначає наступне.



Порядок врегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості визначено пунктом 159.1 статті 159 Податкового кодексу України.



Відповідно до пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв`язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів проводились до набрання чинності розділом III Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що претензію №20/04-10-1 про погашення заборгованості було отримано позивачем 20.04.2010. Згідно листа від 12.05.2010 №68 товариство зобов`язалося погасити борг до 01.07.2010, що підтверджується матеріалами справи.



Згідно статті 261 Цивільного кодексу України строк позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення свого права чи про особу, яка порушила його право. Згідно статті 264 цього Кодексу, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.



Враховуючи вищевкладене, перебіг стоку позовної давності розпочався з дати надання позивачем листа із зобов`язанням сплатити борг - 12.05.2010. Загальний термін позовних давності встановлено у три роки, тому кредиторська заборгованість могла вважатися простроченою лише з 13.05.2013.



Таким чином, твердження відповідача про порушення товариством положень податкового законодавства, щодо не включення у ІІ кварталі 2011 року до складу інших доходів в консолідованій податковій декларації з податку на прибуток суми кредиторської заборгованості філії "Балтський райавтодор" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімеравтоматика" у сумі 40036,00грн., що призвело до порушення підпункту 135.5.4 сттаті 135.5 статті 135 Податковго кодексу України правомірно відхилено судами у зв`язку з їх необґрунтованістю.



Про порушення позивачем підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, щодо не віднесення до складу інших доходів у І кварталі 2012 року до складу інших доходів в податковій декларації з податку на прибуток суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 1955974,00грн., отриманої позивачем у вигляді кредиторської заборгованості по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками", перед Товаристовм з обмеженою відповідальністю "НК Полюс", яке, на думку податкового органу, ліквідовано у січні 2012 року, суд зазначає наступне.



Згідно з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із змінами та доповненнями терміни "банкрут" і "санація" не є тотожними. Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.



Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 у справі №38/5005/7295/2011 Товариство з обмеженою відповвідальністю "НК Полюс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 17.01.2013. Ліквідатору надано право пред`являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту. Господарським судом Одеської області було прийнято рішення від 13.12.2011 у справі №30/17-4338-2011, яким стягнуто з позивача зазначену суму боргу, а виконавчою службою відкрито виконавче провадження у справі щодо стягнення заборгованості з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс", згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2012 ВП №34308968.



До того ж, як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2013 у справі №38/5005/7295/2011 строк ліквідаційної процедури продовжено до 21.02.2014.



А отже, на момент проведення перевірки Товариство з обмеженою відповвідальністю "НК Полюс" перебувало в стані прининення та на момент розгялу справи не було ліквідованим.



Таким чином, твердження відповідача щодо невіднесення до валових доходів суми 1955974,00грн., отриманої підприємством у вигляді кредиторської заборгованості ліквідованого контрагента, є безпідставним.



Відповідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок або має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.



Твердження відповідача щодо неврахування позивачем у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року суми інших доходів, отриманих протягом І кварталу 2012 року філією "Овідіопольський райавтодор" в розмірі 22184,00грн., також обгрунтовано відхилено судами, оскільки вказане неврахуванням відбулося у звязку з помилкою позивача щодо віднесення в інші доходи - завищено доход, визначений за сумою нарахованої амортизації на безкоштовно одержані активи, в сумі 9857,00грн., які були включено в декларацію за І квартал 2012 року, виявленою у першому півріччі 2012 року.



Судами встановлено, що в декларації за перше півріччя 2012 року філія "Овідіопольський райавтодор" самостійно виправила помилку, яка не призвела до заниження податкового зобов`язання. В результаті проведення Державною податковою інспекцією в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби планової перевірки філії "Овідіопольський райавтодор", за наслідком якої було складено довідку від 25.10.2012 №1683/22-0/26247815, у додатку "Розрахунок оподаткування прибутку за результатами перевірки філії "Овідіопольський райавтодор" за І, ІІ квартали 2012 року вказано, що в І кварталі 2012 року в рядку "інші доходи" за даними підприємства зазначено суму 22184,00грн., за даними перевірки - 22184,00грн.; І, ІІ квартали 2012 року за даними підприємства зазначено суму 12327,00грн., за даними перевірки - 12327,00грн. що свідчить про відсутність заниження позивачем суми інших доходів за І півріччя 2012 року в розмірі 22184,00грн.




................
Перейти до повного тексту