ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №620/3341/18
адміністративне провадження №К/9901/11789/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишівка"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у складі колегії суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.
у справі № 620/3341/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишівка"
до Головного управління ДФС у Чернігівській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В :
8 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олишівка" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнати протиправними дії податкового органу по проведенню перевірки.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу від 3 жовтня 2018 року № 1797 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, визнано протиправними дії податкового органу по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.
Суд першої інстанції приймаючи рішення, дійшов висновку, що дії податкового органу не в повній мірі відповідають приписам підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки дії Товариства не можна вважати не наданням платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позови платника податків, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
У квітні 2019 року Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цього суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Податковий орган надав відзив на касаційну скаргу позивача до Верховного Суду, спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом направлено на адресу Товариства запит від 22 березня 2017 року № 1066/10/25-01-14-06-06 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), оскільки виявлено факти, що свідчать про недостовірність даних визначених Товариством у податкових деклараціях по взаємовідносинам з ПП "Сівер Агро Сервіс".
13 квітня 2017 року Товариством надані відповідні пояснення з документальним підтвердженням на вимогу вищевказаного запиту.
3 жовтня 2018 року податковим органом прийнято наказ № 1797 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та статті 82 Податкового кодексу України. Наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з 4 жовтня 2018 року, тривалістю 5 робочих днів; перевірку провести за період діяльності травень 2016 року, червень 2016 року по взаємовідносинах з ПП "Сівер Агро Сервіс" з метою перевірки правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість.
8 жовтня 2018 року Товариство звернулось з листом № 85 до податкового органу, в якому зазначило, що позивачу вручено копії вищезазначеного наказу та направлення, однак Товариство вважає, що зазначений наказ прийнято з порушенням норм діючого законодавства, а дії щодо проведення перевірки на підставі направлення та наказу є незаконними та протиправними. Наказ не містить конкретних підстав проведення перевірки та обраний відповідачем підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не може бути застосований, оскільки податковому органу надані пояснення та їх документальне підтвердження в квітні 2017 року. Також вказаний наказ не містить предмету перевірки.