ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/5170/15
адміністративне провадження №К/9901/28668/18, № К/9901/28667/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прокуратури міста Києва
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року у складі судді Данилишина В.М.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у складі суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
у справі № 826/5170/15
за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек"
про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В :
У березні 2015 року заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - позивач у справі) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі), у якому просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 13565209,32 грн, з податку на прибуток в розмірі 28929,10 грн, з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 18624,00 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2556,24 грн.
04 червня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду позов задоволено в повному обсязі. Ця постанова не оскаржена в апеляційному порядку.
ТОВ "Інтерагротек" подало заяву про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.
10 березня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2015 року за заявою позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" про стягнення податкового боргу у розмірі 13615318,66 грн. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, стягнуто з Товариства податкову заборгованість з податку на прибуток в розмірі 28929,10 грн, з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 18624,00 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2556,24 грн. Позов в іншій частині залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог суди, попередніх інстанцій висновувалися з того, що станом на час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивачем не надано суду належних доказів набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/7220/14, а тому грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 25 грудня 2013 року № 0008312207 є неузгодженим. Таким чином, позов податкового органу в частині стягнення із заявника податкової заборгованості по податку на додану вартість є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню в цій частині.
У жовтні 2016 року Державна податкова інспекція в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прокуратура міста Києва подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, податковий орган просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, прокуратура просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2015 року.
Заявники касаційних скарг зазначають, що на момент задоволення заяви Товариства у справі № 826/5170/15 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2016 року у справі № 826/7220/14 вже підтверджено законність стягнення з позивача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 13565209,32 грн.
19 жовтня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури міста Києва та витребувано справу №826/5170/16 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
30 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 27 жовтня 2016 року, справа №826/5170/16 витребувана з суду першої інстанції.
03 листопада 2016 року справа №826/5170/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
26 лютого 2018 року справа №826/5170/16 та матеріали касаційних проваджень №К/9901/28667/18 та №К/9901/28668/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що предметом спору у справі є наявність у позивача податкового боргу, що підтверджується:
- з податку на додану вартість - податковим повідомленням-рішенням №0008312207 від 25 грудня 2013 року на суму 12298496,50 грн, судовими рішеннями у справі №826/7220/14, зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого несплачена пеня складає 1308959, 41 грн та 42246, 59 грн переплата, повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року № 1597/26-50-23-01-07;
- з податку на прибуток - податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 03 березня 2014 року № 9091079739, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 28932,00 грн; зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого часткове погашення заборгованості з податку на прибуток - 2,90 грн; повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року № 1597/26-50-23-01-07;
- з авансових внесків з податку на прибуток - зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого заборгованість з авансованого внеску з податку на прибуток становить 18624,00 грн та повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року №1597/26-50-23-01-07;
- з податку з доходів фізичних осіб - податковим повідомленням-рішенням від 27 серпня 2014 року № 0000731702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3705,30 грн, зворотнім боком облікової картки платника податків за 2014 - 2015 роки, відповідно до якого заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб станом на момент звернення позивача до суду, становить 2556,24 грн; повідомленням про грошові зобов`язання та податковий борг від 19 березня 2015 року № 1597/26-50-23-01-07.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.