ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/12810/16
адміністративне провадження №К/9901/42297/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року у складі судді Келеберди В.І.
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у складі суддів Ісаєнко Ю.А., Губської Л.В., Федотова І.В.
у справі № 826/12810/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В :
У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив суд визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 вересня 2015 року по 26 серпня 2016 року, визнати протиправним та скасувати наказ від 09 серпня 2016 року №543 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року позов задоволений частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 09 серпня 2016 року №543 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки". В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що призначення податковим органом перевірки позивача, яке відбулось після державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності та зняття з обліку в органах ДФС, суперечить положенням підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Київський апеляційний адміністративний суд 10 травня 2017 року скасував постанову першої інстанції, ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив в повному обсязі, визнав протиправним та скасував наказ податкового органу від 09 серпня 2016 року №543 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" та визнав протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємницької діяльності фізичної особи-суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 вересня 2015 року по 26 серпня 2016 року.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд апеляційної інстанції висновувався на аналізі положень пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, вказав про розповсюдження на позивача дії мораторію, встановленого цим пунктом, та спростував висновки суду першої інстанції щодо незастосування вказаних норм права, зауважив на тому, що встановлені обмеження не розповсюджуються на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, а в межах спірних відносин предметом перевірки згідно спірного наказу є питання дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за певний період.
Суд апеляційної інстанції дослідив питання проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі спірного наказу, за наслідками якої складено акт, який в подальшому покладено в основу прийняття податкового повідомлення-рішення та визнав обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.
У червні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи той факт, що постановою суду апеляційної інстанції повністю скасована постанова суду першої інстанції, перегляду в касаційному порядку підлягає рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 09 серпня 2016 року керівником податкового органу прийнято рішення, оформлене наказом від 09 серпня 2016 року №543, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 вересня 2015 року по 26 серпня 2016 року тривалістю 5 робочих днів з 19 серпня 2016 року (далі - спірний наказ).
Позивачу направлено письмове повідомлення від 09 серпня 2016 року №111/26-50-13-06-14 про підстави, предмет перевірки, період, за який проводиться перевірка, також зазначено про можливість надання всіх необхідних документів, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, документів, що підтверджують дані податкових декларацій за період з 14 вересня 2015 року по серпень 2016 року.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, письмове повідомлення про проведення перевірки він отримав 12 серпня 2016 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.