ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/682/16
адміністративне провадження №К/9901/26587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС в м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року у складі судді Аблова Є.В.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у складі суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
у справі №826/682/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Ложистік Сервісез"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Десаж Ложистік Сервісез" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС в м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2015 року № 0012891501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2667,00 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
17 лютого 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2015 року № 0012891501.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки воно приймалось на основі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, яке визнано протиправним і скасовано. Крім того, податковим органом не ставилась під сумнів реальність господарських операцій, зокрема за січень 2015 року.
У травні 2016 року відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що судами попередніх інстанцій не вірно встановлені обставини справи.
02 серпня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 31 травня 2016 року, та витребувано справу №826/682/16 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
01 вересня 2016 року справа №826/682/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
22 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/26587/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
У запереченні на касаційну скаргу позивач посилається на її необґрунтованість та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 16 квітня 2015 року податковим органом проведена перевірка податкової звітності Товариства з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року, за результатами якої складений акт від 16 квітня 2015 року № 2275/26-51-15-01-09 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено декларування позивачем в рядку 24 податкової декларації за січень 2015 року показника залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2667,00 грн.
При цьому встановлено, що 15 січня 2015 року у зв`язку з внесенням інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу та відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України податковим органом прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ "Десаж Лоджистік Сервісез".
29 квітня 2015 року посадовою особою податкового органу на підставі акта перевірки згідно з пунктом 54.3 статті 54, статті 58, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.