ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2019 року
Київ
справа №826/20661/15
адміністративне провадження №К/9901/27684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2015 (суддя Кобилянський К.М.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 (судді Ісаєнко Ю.А.,Губська Л.В., Федотов І.В.)
у справі № 826/20661/15
за позовом Приватного підприємства "Дубекспо"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про стягнення пені, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2015 року Приватне підприємство "Дубекспо" (далі - позивач, ПП "Дубекспо") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач 1, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач 2, ГУ ДКС України у м. Києві), в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Дубекспо" суму пені, щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 134 619,11 грн.; зобов`язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДКС у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016, адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Дубекспо" суму пені за протермінування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 134 619,11 грн. (сто тридцять чотири тисячі шістсот дев`ятнадцять гривень 11 копійок); зобов`язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві подати до суду у десятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили письмовий звіт про його виконання.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що за даними картки особового рахунку платника податку підприємство самостійно зменшило суму заявленого бюджетного відшкодування шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період травень 2015 року та за позивачем обліковується податковий борг в сумі 7 766,58 грн. Крім того, податковим органом зазначено, що сума у розмірі 900 002 грн відшкодована позивачу. Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Відповідач 1 в касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено доводи податного органу щодо посилання на судову практику Верховного суду України у справі № 21-1145а15. Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключним повноваженням податкового органу, а суд не може підміняти державний орган та здійснювати стягнення такої заборгованості.
Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Судами встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2015 у справі № 826/12355/14, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року, позов ПП "Дубекспо" задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 698 093,00 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства суму пені, щодо протермінування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 184912,94 грн. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що податковим органом не надано матеріалів камеральної перевірки, за результатами якої встановлено невідповідність заявленої суми бюджетного відшкодування, та доказів того, що бюджетна заборгованість була відшкодована позивачу.
У вказаній справі рішенням суду було стягнуто суму пені за прострочення бюджетного відшкодування за період з 23.08.2011 по 21.08.2014. Предметом стягнення у справі, що розглядається є сума пені за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 11.09.2014 по 01.07.2015. Так як, судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01.07.2015 сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 698 093 грн позивачем не отримана.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов`язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, яка здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених статтею 200 ПК, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 у адміністративній справі за позовом ПАТ "Завод "Південкабель"" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми пені.