ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/18262/15
адміністративне провадження №К/9901/26343/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВСК Іншуранс Груп"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у складі суддів Хрімлі О.Г., Бабенка К.А., Літвіної Н.М.
у справі №826/18262/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "ВСК Іншуранс Груп"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення
У С Т А Н О В И В :
У серпні 2015 року Приватне акціонерне товариство "ВСК Іншуранс Груп" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2015 року № 178/2655-22-07, яким позивачу збільшено суму грошове зобов`язання за платежем "податок на прибуток" на 1134000 грн за основним платежем та на 283500 грн за штрафними санкціями.
12 лютого 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 23 червня 2015 року № 178/2655-22-87.
Задовольняючи позов суд першої інстанції висновувався з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.
30 червня 2016 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що податковим органом правомірно та обґрунтовано винесено спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено, що позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування від реалізації цінних паперів на загальну суму 5400000,00 грн, у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2 квартал 2012 року на загальну суму 1134000,00 грн.
У липні 2016 року позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме підпунктів 14.1.71 та 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України та порушення ним норм процесуального права, зокрема частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
25 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 826/18262/15 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
15 вересня 2016 року справа № 826/18262/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/26343/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Заперечення або відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 14 травня 2015 року по 22 травня 2015 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, про що складено акт перевірки від 29 травня 2015 року № 75/26-55-22-07/35689942 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення позивачем
- пункту 39.1 статті 39, абзацу 5 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, яке виявилося у заниженні позивачем доходів від реалізації цінних паперів на загальну суму 5400000,00 грн, в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток за 2 квартал 2012 року на загальну суму 1134000,00 грн.
- статті 51, підпункту 176.2 "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.
23 червня 2015 року на підставі акта перевірки податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №178/2655-22-87, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" на 134000,00 грн за основним платежем та на 283500,00 грн за штрафними санкціями.