ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/850/18
адміністративне провадження №К/9901/9481/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2018 року у складі судді Чудак О.М.
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., Чаку Є.В.
у справі № 826/850/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2017 року №0027364202.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 17 листопада 2017 року №0027364202.
04 липня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з Головного управління ДФС у місті Києві на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 7100 грн.
07 грудня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, ухвалено додаткове рішення, яким в задоволенні заяви представника позивача про здійснення розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суди попередніх інстанцій висновувався з того, що понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги фахівцем у галузі права, який на час їх надання не був адвокатом, не підлягають розподілу між сторонами за правилами, визначеними статтями 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Суди також дійшли висновку, що витрати на правничу допомогу у сумі 6400 грн не відповідають принципу співмірності, оскільки справа є незначної складності, представником позивача не обґрунтовано витраченого часу на надання обсягу послуг, вказаного в акті виконаних робіт від 15 січня 2018 року №9, сума витрат на правничу допомогу не є пропорційною ціні позову.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів та направити справу на новий судовий розгляд. Зазначає, що в порушення вимог статей 210 та 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції не дослідив доказів, на які посилався позивач, в тому числі документів, які готувались представником позивача та стосувались розгляду справи, а саме клопотання №14 від 29 січня 2018 року про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідь на відзив № 68 від 07 березня 2018 року, пояснення № 67 від 07 березня 2018 року, додаткові пояснення № 101 від 12 квітня 2018 року. Позивач доводить належність доказів понесених витрат, які підтверджують факт надання послуг та фактичне понесення позивачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, проте які безпідставно невраховані судами.
08 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, справу № 826/850/18 витребувано з Окружного адміністративного суду м. Києва.
16 травня 2019 року справа № 826/850/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, Суд приходить до висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в заяві про ухвалення додаткового рішення у справі представник позивача зазначила, що витрати на правничу допомогу у сумі 6400 грн включали в себе:
- надання усних консультацій стосовно отриманого податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві без номеру та без дати;
- складання запитів та відповідей до податкових органів, Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- складання та виготовлення Заперечення на акт від 27 жовтня 2017 року №2126/26-15-42-02-12/-2077203683 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді вартості успадкованого майна платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016";
- складання та виготовлення скарги в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві без номеру та без дати;
- складання та виготовлення адміністративного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві без номеру та без дати;
- підготовку процесуальних документів під час розгляду справи №826/850/18.
Вартість перерахованих вище послуг адвоката становили 6400 грн.
До матеріалів справи представником позивача долучено Договір про надання правничої допомоги від 14 вересня 2017 року №9, акт виконаних робіт від 15 січня 2018 року до вказаного Договору та квитанцію від 12 січня 2018 року №0.0.936974200.1 на суму 6400 грн.
З наданого суду акта виконаних робіт від 15 січня 2018 року вбачається, що правова допомога надана Жуковій Т.В. у формі консультацій з податкового законодавства, складення позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення без дати та без номеру Головного управління ДФС у місті Києві до адміністративного суду; виготовлення копій необхідних документів; роздруківка квитанцій для сплати судових витрат.
Витрачений адвокатом час становив 6 годин, вартість наданих послуг - 6400 грн (з розрахунку 1280 грн за годину роботи Виконавця).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.