ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/3779/16
адміністративне провадження №К/9901/39542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року у складі судді Кузьменка В.А.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у складі суддів Парінова А.Б., Грибан І.О., Губської О.А.,
у справі № 826/3779/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроприлад"
до Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
09 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 02 березня 2016 року №0000761402, прийнятого на підставі акта перевірки від 17 лютого 2016 року №25/26-15-14-02-02, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 314627 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 78657 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
27 березня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, задоволений позов Товариства, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 02 березня 2016 року №0000761402.
Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.
16 березня 2018 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
17 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 04 вересня 2017 року та витребувана справа №826/3779/16 з Окружного адміністративного суду м. Києва.
25 жовтня 2017 року Товариством надано заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
03 листопада 2017 року справа №826/3779/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
16 березня 2018 року справа №826/3779/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/39542/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суд попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37145232, перебуває на податковому обліку з 22 червня 2010 року, є платником податку на додану вартість з 02 липня 2010 року.
Податковим органом впродовж з 29 грудня 2015 року по 10 лютого 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 17 лютого 2016 року №25/26-15-14-02-02 (далі - акт перевірки).
Керівником податкового органу 02 березня 2016 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000761402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 314627 грн, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 78657 грн 50 коп. без зазначення правової підстави їх застосування.
Суди попередніх інстанцій за результатами дослідження долучених до матеріалів справи письмових доказів дійшли висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, а саме ТОВ "Сібол", ТОВ "Інтервенто" та ТОВ "Фобос-О", ТОВ "Вербена-Н" та ТОВ "Енерго Буд Сервіс" є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що придбавалися позивачем у вказаних контрагентів, отримувались з метою використання та були використані платником податків у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та безпідставності тверджень відповідача про неправомірне формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за наслідками таких операцій.
Податковий орган доводить склад податкових правопорушень посилаючись на те, що за даними податкової звітності контрагентів позивача вони не мають достатніх можливостей для виконання спірних операцій, отриманням податкової інформації про неможливість проведення зустрічної звірки деяких контрагентів та встановлення порушення ними правил оподаткування, наявності кримінальних проваджень відносно службових осіб контрагентів постачальників та їхніх контрагентів, формуванням постачальниками сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання.
Суди попередніх інстанцій дослідили договірні відносини Товариства з його контрагентами та встановили, що між Товариством, як покупцем та ТОВ "Енерго Буд Сервіс", як постачальником укладено та виконано договори поставки від 28 травня 2014 року №28/05-14 та від 12 червня 2014 року №12/06-14, з ТОВ "Вербена-Н" договір від 01 серпня 2013 року №0108-13, з ТОВ "Фобос-О" договір від 15 січня 2013 року №1501/23, з ТОВ "Інтервенто" договір від 23 липня 2013 року №2307-13, та з ТОВ "Сібол" договір від 01 жовтня 2013 року №232-13.
В межах цих договорів Товариством протягом січня, серпня та жовтня 2013 року, травня та червня 2014 року отримані товари - лист АМГ, пруток, проволка, труба, круг, емаль, кульковий підшипник, хемосил тощо, вартість отриманих товарів від ТОВ "Енерго Буд Сервіс" склало загальну суму 1 154 974,38 грн, у тому числі податок на додану вартість 192 494,96 грн, від ТОВ "Вербена-Н" на загальну суму 202 904,40 грн, у тому числі податок на додану вартість 33 817,40 грн, від ТОВ "Фобос-О" на загальну суму 96 312,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 16 052,00 грн, від ТОВ "Сібол" на загальну суму 160 941,60 грн, у тому числі податок на додану вартість 26823,60 грн, від ТОВ "Інтервенто" на загальну суму 272 630,23 грн, у тому числі, податок на додану вартість 45438,37 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, прибутковими накладними, прибутковими ордерами, банківськими виписками.